Ключові моменти:
- Олександр Асаул народився у Бакші та пережив Голодомор.
- У 1944 році його мобілізували до повітряно-десантних військ.
- Після війни ветеран працював ветеринарним фельдшером та бригадиром.
Від Бакші до фронту
Про це повідомив журналіст «Одеського життя» на півдні Одещини Юрій Федорчук.
Олександр Асаул народився у селі Бакша в хліб оробській родині. У дитинстві пережив Голодомор 1932–1933 років.
Навесні 1944 року, після звільнення краю від німецько-румунських окупантів, юнака мобілізували до армії. Він служив у повітряно-десантних військах, а бойове хрещення отримав під час боїв біля озера Балатон в Угорщині.
Напередодні перемоги десантник зазнав важкого поранення. Після демобілізації Олександр Асаул повернувся до рідної Бакші.
Ветеринарна справа та робота в громаді
Восени 1950 року Олександр Петрович вступив до зооветеринарної школи в селі Круті, де здобув спеціальність ветеринарного фельдшера.
З 1951-го до 1967 року працював за фахом у рідному селі. Згодом став бригадиром рільничої бригади, а 1986 року вийшов на заслужений відпочинок.
За бойову і трудову звитягу ветеран нагороджений орденами та медалями. За внесок у розвиток рідного краю його також неодноразово відзначали Почесними грамотами обласної та Савранської рад.
Олександр Асаул 12 скликань поспіль обирався депутатом Бакшанської сільської ради.
Сторіччя у колі родини
Нині довгожитель проживає в Саврані. Про нього піклується донька Аза, а поруч із ним — онуки та правнуки.
Зі сторічним ювілеєм Олександра Асаула привітали очільниця громади Людмила Чумак, начальниця відділу соцзахисту населення Людмила Воробйова та депутатка селищної ради Тетяна Асауляк.
Нагадаємо, що найстаршому волонтеру Одещини виповнилося 103 роки.
Читайте також: Як живуть довгожителі Одещини: 90-річний водій, бабуся-бджолярка і рекордсмен із присідань
