Ключові моменти:
- Після українських ударів по російських танкерах у РФ почали зменшуватися перебої з пальним, однак дефіцит і високі ціни зберігаються.
- Російська влада майже повністю заборонила експорт бензину, дизельного та авіаційного пального, а також почала субсидувати імпорт дизеля з Білорусі.
- У ніч на 23 липня під Воронежем пролунали вибухи. За даними відкритих джерел, ймовірною ціллю атаки міг бути логістичний центр Wildberries, однак офіційного підтвердження цього немає.
- Володимир Путін більше не розглядає варіант повернення Україні частини окупованих територій у межах потенційної мирної угоди.
- Кремль планує зберегти під контролем захоплені райони Сумської та Харківської областей як «буферні зони».
Українські удари по танкерах змінили ситуацію на паливному ринку РФ: дефіцит зменшується, але проблеми залишаються
Після кількох тижнів гострої нестачі бензину та дизельного пального в окремих регіонах Росії почали з’являтися перші ознаки стабілізації. За оцінками аналітиків, це пов’язано зі зміною тактики українських сил, які останнім часом зосередилися на ударах по російських суднах у Чорному морі, а не по великих нафтопереробних заводах.
На початку липня українські сили атакували низку ключових російських нафтопереробних заводів, серед яких був і Омський НПЗ. Однак уже в період із 8 по 20 липня основними цілями стали морські судна, пов’язані з Росією.
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, за цей час було уражено щонайменше 124 судна, з яких 89 — танкери. Така зміна пріоритетів дала російській нафтопереробній галузі можливість активніше проводити ремонт пошкоджених підприємств.
Обсяги переробки нафти в РФ у липні впали до 3,511 млн барелів на добу — це найнижчий показник із травня 2002 року.
На тлі паливної кризи російський уряд майже повністю заборонив експорт бензину, дизельного та авіаційного пального.
Крім того, Москва вперше від початку повномасштабної війни запровадила механізм субсидування імпорту дизеля. Основним постачальником залишається Білорусь, чиї нафтопереробні заводи працюють на російській нафті.
Росія залишається одним із найбільших експортерів дизельного пального у світі. Аналітики EA Analytics прогнозують, що скорочення російського експорту триватиме щонайменше до кінця літа, що може вплинути на світовий ринок нафтопродуктів.
Водночас незалежних даних, які повністю підтверджують заяви російської влади про стабілізацію, поки що немає. За оцінками експертів, навіть після часткового відновлення роботи заводів обсяги переробки залишаються приблизно на 35% нижчими за сезонну норму, тому дефіцит і високі ціни на пальне можуть зберігатися ще кілька місяців.
Під Воронежем пролунали вибухи: під ударом міг опинитися великий логістичний центр Wildberries
У ніч на 23 липня Воронезьку область Росії атакували безпілотники. Після опівночі в районі Воронежа пролунала серія вибухів, а місцеві жителі повідомляли про роботу систем протиповітряної оборони та пожежу.
За даними російських моніторингових ресурсів, а також українських OSINT-спільнот Exilenova+ та Supernova+, однією з ймовірних цілей атаки став логістичний комплекс маркетплейсу Wildberries.
За повідомленнями російських ЗМІ та свідченнями місцевих жителів, удар міг припасти по логістичному комплексу Wildberries, розташованому поблизу села Олександрівка Новоусманського району, приблизно за 10 кілометрів від Воронежа.
Логістичний центр відкрили у листопаді 2025 року. Його площа становить близько 156 тисяч квадратних метрів, а обсяг інвестицій у будівництво, за відкритими даними, сягнув 11 мільярдів рублів.
Офіційного підтвердження ураження саме цього об’єкта на момент публікації немає.
За останні дні, за інформацією відкритих джерел, атак зазнали ще кілька великих логістичних центрів Wildberries — у Краснодарі, Невинномиську, Електросталі під Москвою, Армавірі та поблизу Тамбова.
Повідомляється, що після цих ударів окремі логістичні комплекси тимчасово припинили роботу, що могло призвести до значних фінансових втрат компанії.
Водночас аналітики зазначають, що подібні логістичні центри використовуються не лише для зберігання та доставки цивільних товарів, а можуть застосовуватися і для накопичення вантажів подвійного призначення. Офіційних підтверджень використання саме ураженого комплексу для військових потреб наразі немає.
Путін змінив позицію щодо переговорів: Bloomberg розкрив нові плани Кремля
Президент Росії Володимир Путін більше не розглядає можливість повернення Україні частини окупованих територій у межах потенційної мирної угоди. Натомість у Кремлі мають намір зберегти під своїм контролем захоплені райони Сумської та Харківської областей, використовуючи їх як так звані «буферні зони».
У Москві більше не розраховують на сценарій, який, за словами співрозмовників Bloomberg, раніше обговорювався після зустрічі Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа на Алясці.
Джерела стверджують, що в Кремлі очікували: під тиском Вашингтона Україна погодиться відмовитися від решти території Донецької області, а Росія натомість поверне окуповані райони Сумської та Харківської областей. Водночас американська сторона неодноразово заперечувала існування будь-яких подібних домовленостей.
Як зазначає Bloomberg, додатковим чинником стала підтримка Дональдом Трампом законопроєкту, ініційованого покійним сенатором Ліндсі Гремом. Документ передбачає запровадження мит до 100% для найбільших імпортерів російської нафти та газу.
За словами джерел агентства, це рішення стало одним із факторів, що вплинув на перегляд позиції Кремля щодо можливих переговорів.
За даними Bloomberg, тепер російське керівництво має намір насамперед встановити повний контроль над територією Донецької області й лише після цього повертатися до переговорного процесу.
Одне із джерел агентства повідомило, що Міністерство оборони РФ розраховує завершити захоплення регіону до кінця 2026 року. Водночас, за інформацією Bloomberg, частина представників російського військового керівництва вважає такі терміни малореалістичними та припускає, що повністю окупувати Донецьку область Росія зможе не раніше 2027 року.
Читайте також: Чому Одесу атакують щодня: відповідь Повітряних сил ЗСУ
