В Одесі навіть розмова мами з донькою про ранній підйом заради коханого перетворюється на філософську дискусію з ароматом кави й дрібкою сарказму.
Отже, чи варто вставати о шостій ранку, щоб «Льовочка побачив гарною», чи все ж зайві пів години сну творять більше дива, ніж три дні в салоні краси? Одеська мама, як завжди, розставляє пріоритети по-своєму:
— Мамо, ви можете мене завтра зранку рано розбудити?
— З якого дива?
— Я хочу привести себе до ладу, щоб Льовочка зранку побачив мене гарною.
— Щоб привести тебе до ладу, треба три дні не вилазити з салону краси.
— Ну маааа-мо!
— Не мамкай.
— Я ж для Льовочки…
— Для Льовочки зранку важливіше зробити тобі каву в ліжко і сказати: «Доброго ранку, кохана». І поки він піде у ванну митися-голитися, ти можеш! Зауваж — можеш, а не мусиш! Можеш проявити чудеса швидкості — миттєво допити каву, накинути легкий пеньюар… Пеньюар! А не домашній халат… і вийти на кухню зварити йому вівсяну кашу з любов’ю. А якщо ти встанеш о шостій, невиспана, без кави, без усмішки, то й каша звариться… без любові.
— Але… ви ж самі казали, що каву треба пити повільно, з насолодою.
— З насолодою — це вже буде друга чашка, тоді, коли коханий утече на роботу.
— А якщо мені теж на роботу?
— А якщо й тобі на роботу, то є варіанти… Перший — із насолодою випити каву на роботі, другий — із насолодою випити каву після роботи.
— То не розбудите?
— Ларочко, дитинко… Зайві пів години ранкового сну замінюють три дні салону краси. Це я тобі кажу як мати твоя.
Марина ГАРНИК
