12 лютого за новим стилем православна церква згадує святого Мелетія Антіохійського, який був одним з видатних богословів і пастирів IV століття, святителя Олексія, митрополита Київського, а також вшановую Іверську ікону Божої матері.
Святий Мелетій боровся проти аріанської єресі
Святий Мелетій народився у вірменському місті Мелітині і змалку віддав себе аскетичному життю. У 358 році він був обраний єпископом Севастії, а в 360 році став Антіохійським патріархом.
За свою вірність нікейський вірі (сучасна версія християнства) він тричі перебував на засланні за часів аріанських імператорів (аріанство – трактовка християнського вчення, яка зараз вважається єрессю). У 381 році він очолив Другий Вселенський Собор у Константинополі, де прочитав знамените визнання віри, яке стало основою символу віри цього собору.
Однак, під час роботи собору він раптово помер, залишивши своїх учнів і послідовників у сумі.
Святий Мелетій славиться своїми проповідями, які були написані простою і зрозумілою мовою, а також своїми чудесами, які він творив за життя і після смерті. Він є покровителем Антіохійської православної церкви і одним з найпочесніших святих Східної Церкви.
Читайте також: Православний церковний календар на 2024 рік за новоюліанським і юліанським стилями
Святитель Олексії збудував багато храмі і монастрів у давній Русі
Також 12 лютого – день пам’яті святителя Олексія, митрополита Київського і всієї Русі.
Жив він на межі 13та 14 столітть. Розповідають, що в віці 11 років йому наснився сон-знамення після чого став Олексій став відвідувати церковні служби. Коли йому виповнилося 15 – став ченцем. Через 20 років Олексій став намісником митрополита і був ним впродовж 12 років. У середині XIV століття вирушив до Константинополя – до Вселенського патріарха Калліста, де той поставив його митрополитом Київським.
Святителю Олексію приписують багато див, перш за все зцілень. Все своє життя митрополит опікувався паствою. Він був благодійником і під його керівництвом були побудовані численні храми і монастирі. Після себе святитель залишив переписане вручну Євангеліє.
Чим відома ікона Іверської Божої матері
Ще 12 лютого за новим церковним календарем православна церква вшановує пам’ять однієї з найпочесніших святинь – Іверської ікони Божої Матері. За легендою, цей образ написав сам святий апостол і євангеліст Лука, коли Пресвята Богородиця була ще на землі. На іконі зображена Матір Божа, яка тримає на руках Немовля Іісуса. На щоці у Божої Матері видно рану, з якої тече кров. Це свідчить про страждання, які вона пережила, бачачи муки і смерть свого Сина.
Історія Іверської ікони Божої Матері пов’язана з численними чудесами і дивами. У 9 столітті вона належала одній вдові в Константинополі, яка була вірною християнкою. Одного разу до її дому увірвалися іконоборці – люди, які заперечували вшанування ікон і намагалися їх знищити. Один з них списом вдарив по іконі, і з неї потекла кров. Вдова злякалася і вирішила віддати святиню монахам на святій горі Афон. Там ікона знаходиться і досі, в Іверському монастирі.
Вважається, що Іверська ікона Божої Матері є джерелом милості і благодаті для всіх, хто до неї звертається. Вона допомагає в лікуванні хвороб, вирішенні життєвих проблем, зміцненні віри і надії. Багато людей ставлять її копії в своїх домівках біля входу, щоб вона охороняла їх від усякого зла і негараздів.
На заглавному зображенні: ікона Іверської Божої матері
