Усім привіт і з добрим (сподіваємося на це) ранком понеділка! До нових трудових звершень готові? Тоді швидко встаємо, збираємося, ароматною кавою заряджаємося і… звісно ж, таки не забуваємо про наш традиційний одеський анекдот!
І ще: будемо сьогодні з усім ввічливі та уважні і не забуваємо сказати «Доброго ранку» сусідам і не тільки. А тепер власне, і наша сьогоднішня історія про Фіру та її дуже ввічливу сусідку:
– Фіра, стійте, не біжіть. Що ви вдаєте, що вас хтось чекає вдома. Зачекайте, я маю до вас що запитати.
– Ну.
– Ага. Ось що це у вас за хвостик стирчить із сумки? Судячи з форми та запаху та мого досвіду, так це таки… стерлядь!
– Ай, таки не морочте голову. Яка стерлядь, вона ж у у Червоній книзі. І взагалі, закрийте ніс, очі та всі свої інші отвори, а то будете самі, як та стерлядь, особливо на останні літери.
– Ні, ви чули за цю промову, інтелектуальної людини. Відразу одні дієслова і всі посилального призначення. Якби ви хотіли цю красу пронести по секрету, то ви б сховали її конкретно. Так ні, виставила напоказ, шоби всі заздрилися і померли від заздрощів і напливу слини…
– Шо за шум, а бійки нема?
– Та який шум, це я з Фірою привіталася.
– І шо вона?
– Вона теж сказала, що «Доброго ранку».
Ще більше анекдотів:
