30 вересня, виповнилося два роки відтоді, як кремль офіційно визнав раніше окуповану ним територію Запорізької, Донецької, Луганської та Херсонської областей своєю, включивши її до складу росії. Ми, українці, вважаємо та вважатимемо до повної деокупації цю землю своєю, рідною. Але за фактом нині там господарює агресор, терором і залякуванням людей встановлюючи на цих територіях свої правила й порядки.
“Болотне свято”
Скільки ще триватиме це жахіття? Невідомо. Ми сподівалися, що визволення наших східних і південних областей відбудеться до осені 2023-го. Не сталося… Не судилося… Сотні тисяч наших співвітчизників досі перебувають під гнітом окупантів або змушені скитатися різними місцями України та зарубіжжя, залишивши свої домівки на підконтрольній росії території. В їхніх оселях розташувався ворог, підлий і цинічний, головним аргументом якого є зброя.
У нас — горе, а «на болотах» — «свято». 30 вересня в 2022 року Москві, на Красній площі, відбувся концерт-мітинг під назвою «росія, Донбас, «Новоросія» завжди разом». Виконавці — Лепс, Машков, Доліна, Расторгуєв та інші поплічники кремлівського режиму. Вони читали вірші, співали пісні, а ведучі брали інтерв’ю у воїнів так званої СВО, які цинічно розповідали про «звільнення» українських міст, насправді захоплюючи їх, вбиваючи людей та руйнуючи оселі.
“Володимир Васильович змінює професію”
Не обійшлося без путіна. На концерті його не було, але в пропагандистському телевізорі він з’явився. Вигляд у нього був зловісний та смішний. Він насуплював брови, морщив лоба, намагався бути грізним. Чимось нагадував Івана Васильовича Буншу з комедії «Іван Васильович змінює професію», де Бунша тимчасово виконував обов’язки царя Івана Грозного.
“Не вірю!”
Російський керманич або його двійник говорив нісенітницю. Він читав текст з суфлера, а міміка обличчя свідчила, що він сам не вірить жодному своєму слову. Це була чергова акторська гра, на яку б Станіславський відреагував: «Не вірю!».
Байки про неіснуючу «Новоросію»
Президент росії привітав всіх зі «святом» — днем «возз’єднання з росією «донецької і луганської народних республік», Запорізької та Херсонської областей, назвавши цю подію «доленосною», забувши, що ці території були захоплені збройним шляхом. Він згадав про «вісім років постійних обстрілів і блокади Донбасу», не уточнюючи, хто це чинив. Президент, народжений у радянському союзі, згадав про гніт жителів «Новоросії», використовуючи назву південноукраїнських земель часів російської імперії. Нинішня Україна є правонаступником УРСР, де «Новоросії» не існувало.
Про збройний державний переворот… в москві
За словами путіна, мешканці окупованих територій виступили проти збройного державного перевороту, натякаючи на події в Україні в лютому 2014-го, коли з Києва втік янукович, а Верховна Рада конституційною більшістю поклала обов’язки на голову Верховної Ради. Народні депутати голосували картками, а не автоматами, і українське військо не виступило проти влади. Збройний переворот був у москві в жовтні 1993-го, коли російська армія стріляла по будівлі парламенту з танків. Так де насправді стався збройний державний переворот? В росії в жовтні 1993-го чи в Україні в лютому 2014-го?
Звідки взявся «неонацистський режим»?
Путін забув згадати про свій заклик до державного перевороту на початку вторгнення 2022 року. Він стверджує, що жителі окупованих областей дали відсіч “неонацистській диктатурі”, не пояснюючи, де вона існує і чому Росія є “історичною батьківщиною” українців. Неонацистська диктатура – вигадане поняття. Нацистська диктатура існувала лише в Німеччині 1933-1945 років. Неонацизм виник після Другої світової як рух за відновлення нацизму. В Україні при владі немає людей з такими поглядами, а Росія вторглася з нацистською символікою.
«Своїх» не кидаємо, а вбиваємо
Путін збрехав, заявивши про намагання мирно вирішити конфлікт. Він натякнув на Мінські угоди, укладені після вторгнення 2014 року, коли Росія заперечувала свою участь. Пізніше Путін зізнався у використанні регулярної армії в Криму. Насправді, тисячі українців загинули від російської зброї з 2014 року, особливо після повномасштабного вторгнення 2022 року.
«Визволення» шляхом окупації
«Брехнею, фальшивкою та обманом західних еліт, які перетворили Україну на колонію, військовий плацдарм, націлений на Росію, вони насаджували ненависть і радикальний націоналізм, розпалювали ворожнечу до всього російського, постачали зброю, відправляли найманців та радників, готували українську армію до нової війни. Цілі включали не тільки Донбас, а й Крим та інші російські регіони. Події підтвердили необхідність та обґрунтованість спеціальної військової операції, її визвольний характер», — прочитав з суфлера у другу річницю окупації російський керівник.
«Насаджували ненависть і радикальний націоналізм, розпалювали ворожнечу проти всього російського»… Багато людей, які все життя були російськомовними, навіть у зрілому віці, в знак протесту проти агресії Росії, добровільно перейшли на українську.
Прочитав, насупив брови, але не згадав, як вранці 24 лютого 2022 року, оголошуючи початок «спеціальної воєнної операції», брехав, що метою Росії не є окупація української території. Хто з росіян у потоці антиукраїнської пропаганди це пам’ятає? Мовляв, старший сказав, що ми ці землі визволили, ну то так і є. А ще цікаво, коли ж Україна “захопила” землі, які вони «звільняють»?
Радикальний націоналізм по-російськи
Радикальний націоналізм… Якби хтось попросив розтлумачити, що це таке, то, дивлячись на телевізорного Путіна, можна майже із стовідсотковою впевненістю стверджувати, що він би не відповів.
Радикальний націоналізм — це шовінізм, ксенофобія, пропагування переваги одного народу над іншими, неприйняття чужої культури, мови. Це те, про що понад десять років щодня віщають російські пропагандисти, переконуючи «глибинний народ», що українців нема, мова в Україні не справжня, а спаплюжена російська, «вигадана в австро-угорському генеральному штабі». Українці — неправильні росіяни.
Про західні еліти та «накачування» України зброєю
За твердженням путіна, «західні еліти перетворили Україну на свою колонію, на військовий плацдарм, націлений на росію, постачали зброю, відправляли найманців та радників, готували українську армію до нової війни, щоб влаштувати каральну акцію на Півдні й Сході. А також ціллю України були й російські регіони». Що це за західні еліти, з яких вони країн? путін не уточнив.
Колонії не мають своїх політичних та економічних інститутів влади, а управляються іноземними державами на основі особливого режиму. Україна же, відповідно до ст. 1 Конституції країни, є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
Щодо постачання Україні зброї, то не має у світі іншої країни, яка би за останні 30 років здійснила таке масштабне і, як виявилося пізніше, після російського вторгнення, фатальне роззброєння й скорочення війська в обмін на гарантії безпеки з боку США, Великої Британії і росії, що були закріплені підписанням Будапештського меморандуму.
У першому пункті меморандуму чітко прописано, що ці країни-підписанти мають поважати незалежність, суверенітет та кордони України. І саме росія, якій Україна передала третій у світі за величиною ядерний арсенал, грубо порушила всі міжнародні та двосторонні угоди, анексувавши в 2014 році Крим та частину Донбасу, а два роки тому й інші території чотирьох східних і південних областей України.
Зброю з-за кордону нам почали постачати вже після російського повномасштабного нападу, а не до. Єдине, що передали до 2022 року, вже навіть після окупації Криму та частини Донецької і Луганської областей, це «джавеліни» й «байрактари».
Де закінчуються російські кордони?..
У промові путіна було багато пафосу про «історичну пам’ять, традиції, культуру, любов до Вітчизни». Учасники «спеціальної воєнної операції» воюють на Донбасі та в «Новоросії», відстоюючи курські, білгородські, брянські рубежі. Загалом, якась ахінея.
Протягом чотирьох хвилин свого спічу путін жодного разу не назвав слово «Україна». Це було зроблено навмисно, щоб заплутати свій «глибинний народ». Вимовляючи слово «Україна», мимоволі підтверджується факт агресії росії. У листопаді 2016 року путін сказав, що кордони росії не закінчуються ніде. Для рашистських можновладців «Україна — це теж росія». Це серйозно не тільки для українців, а й для наших східних європейських сусідів.
Від безперервних майже трирічних бомбардувань нашої країни, від тисяч скалічених війною доль і забраних життів, біль і сум пронизують серця й душі українців. росія прийшла в Україну з найкривавішою у ХХІ столітті війною, 30 вересня влаштувала концерт на кістках загиблих українців та показала «глибинному народу» екранного путіна. У нас — велике людське горе, переповнене люттю ненавистю до окупантів.
Вячеслав ДІОРДІЄВ, військовий журналіст
