Чи повинні приймати зношені купюри усі касири та що робити з галасливими сусідами. Відповідає юристка Одеського бюро правової допомоги № 3 Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги Тетяна Піроженко.
На касі не приймають зношені гроші та великі банкноти: як захистити свої права в магазині?
Багато хто стикався з ситуацією, коли продавець не приймав надірвану банкноту або не мав розмінних грошей, щоб дати решту. Що робити в такому випадку і на чиєму боці буде закон?
Чи має право касир або продавець відмовитись від зношеної купюри?
— Відповідно до пункту 21 розділу II «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»: суб’єкти господарювання під час здійснення розрахунків зі споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні, зношені банкноти та монети усіх номіналів), які випускає Національний банк України в обіг. Але якщо вони є платіжними і не викликають у касира сумніву (це рішення є суб’єктивним і не є остаточним) в справжності та платіжності.
В іншому випадку у людини можуть не прийняти готівку до сплати. При цьому суб’єкти господарювання мають право запропонувати споживачу сплатити вартість товару іншими банкнотами або монетами. А із сумнівними чи неплатіжними грошима звернутися до будь-якого банку для їх обміну або щоб надіслати їх на дослідження до уповноваженого підрозділу Національного банку.
Чи можуть відмовити у наданні послуги, якщо немає решти або розмінних грошей?
— Ні, не можуть, оскільки такі дії є порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів. Наприклад, продавці та інші суб’єкти надання послуг повинні приймати паперові гроші та монети незалежно від їхнього номіналу. У касі мають бути кошти, щоб дати покупцю решту за товар. Продавець має стежити за наявністю розмінних грошей у касі — це входить до його обов’язків. Це зазначено пунктом 22 розділу II «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»: суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та розмінної монети для видачі здачі з урахуванням бонусних програм лояльності та наявності пристроїв для приймання монет. До речі, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату зношених банкнот та монет не видавати їх на здачу та здати разом із готівковою виручкою до обслуговуючих банків.
Що робити, якщо права покупця щодо оплати товарів та послуг порушені?
— Статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань: накладання на посадових осіб підприємства штрафу на суму від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — це від 136 до 255 гривень. Для цього людина, чиї права було порушено, має викликати поліцію для складання адміністративного протоколу.
Право на тишу: як вгамувати галасливих сусідів
Часом гучні звуки з-за стіни заважають спати вночі і відпочивати на вихідних, а сусіди у відповідь на претензії посилаються на те, що у своєму домі можуть робити, що захочуть. Що робити, якщо хтось порушує ваш спокій.
Закон спокою
Переконання, що у власній оселі можна робити будь-що та будь-коли, є неправильним. Закон України «Про систему громадського здоров’я» забороняє в нічний час гучно співати, надмірно кричати, голосно слухати музику, проводити шумні ремонтні роботи тощо у приміщеннях житлових будинків, у дворі чи на вулиці, у кафе та ресторанах, готелях чи інших громадських місцях у межах міста, де це може заважати іншим людям. Отже, така поведінка є протиправною і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Шум на так званих захищених об’єктах (у приміщеннях та спорудах, де постійно чи тимчасово перебувають люди, за винятком парків та зон відпочинку) не повинен перевищувати рівні, встановлені державними медико-санітарними нормативами для відповідного часу доби. Так, з 22.00 години вечора до 8.00 години ранку забороняються:
- гучний спів і гучні вигуки;
- користування звуковідтворювальною апаратурою та джерелами побутового шуму;
- проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Проведення ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні — з 21.00 години до 8.00 години, а у святкові та неробочі дні — цілодобово. Проте за згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Власник або орендар приміщень, де плануються такі роботи, зобов’язаний повідомити про це мешканців. Однак шум, що утворюється при цьому, не повинен перевищувати встановлені норми.
Норми шуму
Згідно з Державними санітарними нормами, рівень шуму не має перевищувати:
- 55 децибелів вдень і 45 децибелів вночі — у квартирах і житлових будинках, пансіонатах, інтернатах і спальнях дитсадків;
- 60 децибелів вдень і 50 децибелів вночі — у готелях і гуртожитках;
- до 70 децибелів вдень і до 60 децибелів вночі — на прилеглих до житлових будинків територіях;
- 45 децибелів цілодобово — на майданчиках відпочинку на території мікрорайонів і груп житлових будинків, котеджів, будинків відпочинку, пансіонатів, майданчиків дитячих садків, шкіл тощо;
- 55 децибелів цілодобово — у залах кафе, їдалень, барів та ресторанів;
- 70 децибелів цілодобово — на територіях, які безпосередньо прилягають до магазинів, торговельних центрів, пасажирських залів аеропортів, вокзалів тощо.
У разі порушення правил дотримання тиші в нічний час, можна звертатись у поліцію. Правоохоронці мають скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначимо, що є випадки, коли перевищення встановлених норм шуму не вважається порушенням. Це, наприклад, відзначення встановлених законом святкових дат, ліквідація наслідків аварій або стихійного лиха, проведення зборів, мітингів та демонстрацій.
Штрафи за перевищення норм шуму
Штрафи за перевищення норм шуму становлять:
- від 85 до 255 гривень — для громадян;
- від 255 до 510 гривень — для посадових осіб та суб’єктів господарської діяльності.
Де в Одесі надають безоплатну правову допомогу?
Юрист Тетяна Піроженко
Одеське бюро правової допомоги №1
- Адреса: вулиця Розумовська, 37.
- Телефон: (048) 705-32-01.
- Електронна пошта: [email protected].
Одеське бюро правової допомоги № 2
- Адреса: вулиця Отамана Головатого, 1.
- Телефон: (048) 705-32-36.
- Електронна пошта: [email protected].
Одеське бюро правової допомоги №3
- Адреса: вулиця Заболотного, 6.
- Телефон: (048) 758-05-13.
- Електронна пошта: [email protected].
Одеське бюро правової допомоги №4
- Адреса: вулиця Коблевська, 40. Телефон: (048) 726-14-44 або (048) 726-14-45.
- Електронна пошта: [email protected].
Можна звернутися онлайн:
- до контактного центру системи БПД — 0 (800) 213-103 (всі дзвінки безкоштовні) з 8.00 до 18.00;
- за номером (044) 363-10-41 (тільки для дзвінків з-за кордону);
- з дзвінками у «Телеграм» — (067) 72-13-103;
- у телеграм-бот — t.me/LegalAidUkraineBot.
