Зігріти хлібом – це про любов
Людмила Татар переконана, що хлібом можна зігріти, адже це про любов, про спогади, про мамині руки, про те, як пахне рідний дім.
Особливо Людмилі запам’яталося дитинство у селі, у бабусі, куди вона часто приїздила. Там, у просторій хаті з дерев’яними віконницями та запахом сушених яблук, вершилося справжнє диво.
Її бабуся – відома на всю округу сільська кухарка – готувала весілля на чотири сотні гостей. Сама замішувала тісто на хліб, на короваї. Випікала у селянській печі здобу, пиріжки, варила вареники та іншу смакоту.
– Поруч завжди був дідусь. Він допомагав, носив дрова, воду, витягав гарячі дека. То була велика, лагідна любов, про яку не говорили. Її просто передавали у турботі, – згадує пані Людмила.
Важливо, чиї руки творили коровай
Людмила Татар – коровайниця у третьому коліні. Вона творить короваї вже 15 років – пече на весілля, для наших воїнів, заради благодійності та для того, щоб просто сказати: «Я з вами. Ви не самі».
– Коровай – це не просто хліб, це оберіг. І випікати його потрібно з любов’ю, з молитвою та щирими побажаннями, – впевнена жінка.
За цей час понад тисячу пар взяли її коровай до весільного столу.
– Дуже важливо, яка людина замішує тісто, хто вкладає в нього свою енергію та тепло. Чому важливо обирати коровай від щасливої у шлюбі майстрині? Бо кожен коровай несе в собі добробут, який передається разом із хлібом молодятам, – ділиться думками пані Людмила.
Читайте також: Кулинарний спецзагін «Паляниця» відправив паски на фронт
Власний рекорд – 45 короваїв
Її перший благодійний задум був для порятунку – хлопець потрапив у жахливу аварію, потрібна була допомога. Тоді народилася ідея створити велетенський коровай.
Коровай-гігант мав шість ярусів й важив понад 170 кілограмів. Десять днів пані Людмила працювала сама, без вихідних. Як результат – сорок п’ять короваїв, прикрашених квітами, на День Незалежності на центральній площі рідного Подільська викликали фурор.
Люди не просто приходили по шматочок хліба – вони приходили по віру, щиро дякували, донатили хто скільки міг. Кожен коровай розрізав її чоловік. Усі зібрані кошти були передані матері хлопця. А той коровай став найбільшим у місті та в країні.
Потім були ярмарки для діток з онкологією, для поранених, для родин у біді, для воїнів…
– Все неможливо пригадати. І не тому, що забулося, а тому, що таких історій, щирих та важливих, було багато, – ділиться Людмила Татар.
Ще на тему: Майстер-клас за донат: як на Одещини учили пекти молдавські вертути
Рецепт короваю від Людмили Татар
Усі продукти кімнатної температури. Молоко кип’ячене, масло якісне та яйця домашні. Дріжджі – завжди живі і свіжі.
Інгредієнти
Для опари:
- молоко – 150 г
- цукор – 3 ст.л.
- борошно – 4 ст.л.
- дріжджі – 50 г.
Для тіста:
- борошно – приблизно 1,5 кг
- цукор – 350 г
- молоко – 350 г
- масло, сметана, жир – по 100 г (якщо немає жиру – по 50 г сметани і масла для заміни)
- сіль – 1,5 ч.л.
- ванілін – 3 г
- олія – 150 г
- лимон – 1 шт.
- дріжджі мокрі – 50 г
- яйця – 3 шт.
- водка, коньяк – 50 г
- кип’яток – 150 г.
Приготування
Робимо опару: у тепле молоко додаємо цукор і борошно, розмішуємо і додаємо дріжджі. Залишаємо на 15-20 хвилин.
Готуємо здобну суміш: змішуємо яйця, цукор, сіль, цедру лимона, сметану, ванілін, вливаємо молоко, кип’яток, коньяк та ретельно перемішуємо. Масло і смалець кімнатної температури.
Борошно насипаємо у миску – більшу частину, вливаємо опару і здобну суміш, перемішуємо деревʼяною ложкою до того моменту, поки можемо мішати.
Далі замішуємо руками. Коли тісто буде не рідке, додаємо масло і жир чи маргарин і підсипаємо борошном. Замішуємо нетверде тісто, додаємо олії і чекаємо хвилин 20-30 до першого підйому.
Через півгодини витягуємо тісто з усіх боків, підминаємо і залишаємо ще на деякий час. Якщо потрібно додати родзинки, можна витягти тісто на стіл, насипати родзинки і замісити їх з тістом. Додаємо мінімум борошна, щоб не забити тісто. Залишаємо у мисці хвилин на 15.
Коли тісто виросте, його можна декілька разів відбити як фарш – так воно набирає силу, та й структура буде краща.
Готове тісто тоді, коли воно не липне до рук за третім підходом, при формуванні не рветься, а гарно розтягується і не збирається.
Вистойка короваю десь дві години. Випікається в залежності від ваги від півтори до двох з половиною годин.
Готовий коровай прикрашається через ніч, щоб він гарно остудився, інакше осяде і буде гливкий. Прикраси зробіть за уподобаннями із звичайного тіста: 500 грамів борошна і 200 грамів води.
Троянди вийдуть гарні, зроблені як із тіста, так і з мастики, яку можна замовити у соцмережах або приготувати за будь-яким рецептом.
На фото: Людмила Татар із весільним короваєм
