Запит на магічні послуги зростає з кожним днем. Люди хочуть знати, коли закінчиться війна, а в соціальних мережах на магічних експертів підписана величезна кількість людей. Їхні «сеанси» набирають десятки тисяч переглядів. У цьому вони переплюнули колись улюбленця публіки Олексія Арестовича, військового експерта Олега Жданова або інтерв'юера Дмитра Гордона. Поступаються в переглядах навіть вечірні звернення президента Зеленського. Тепер маги і тарологи пророкують, коли чекати на закінчення війни, що буде зі світлом в Україні, чи горітимуть НПЗ у Росії, що загрожує ухильникам, чи можна довіряти головкому ЗСУ і коли піде Путін. Причину масової популярності «магічних експертів» серед українців ми спробували розглянути з погляду психології, езотерики та церкви.
Психологія пояснює масове захоплення магічними експертами трьома причинами.
Перша — це відсутність стабільності, невизначеність майбутнього та зниження критичного мислення, а завдяки «магічним» підказкам люди отримують якусь визначеність у їхніх питаннях.
— Людині важко існувати, коли вона не розуміє, де вона і що буде далі. Тому люди й тягнуться у світ ворожильної магії. Їм здається, що езотерики єдині, хто говорить щось «конкретне». Маги дають ілюзію визначеності та передбачуваності. Крім цього, в людині закладена романтична потреба в таємничому і незнайомому. І, можливо, там знайдуться відповіді, які важко відшукати у звичайному житті, — пояснює кандидатка психологічних наук і професор Одеського національного університету Маргарита Кременчуцька.
Друга — це природна чарівність людей із «магічними здібностями» або добре продуманий маркетинговий хід.
— Якщо говорити про тих, хто активно веде ефіри чи блоги в соціальних мережах, то за своєю природою таких людей можна вважати «маркетологами». Вони відчувають інших, говорять те, що люди хочуть почути, і узагальнюють це так, щоб сказану інформацію можна було застосувати до всіх і кожного. У психології таке явище називають «ефект Барнума», — розповіла психологиня. — Але ворожильна магія — давнє заняття, і, можливо, в ній є щось наукове. Але щоб набути таких знань, потрібно довго вчитися. На жаль, приваблюють людей не ті, хто знає, а ті, хто вміє добре і багато говорити. Пригадується «ефект Арестовича», коли в перші дні війни люди слухали його як зачаровані, не помічаючи того, що через тиждень він міг говорити зовсім інше. Йому довіряли, на нього сподівалися і не аналізували інформацію, а приймали її на віру, як рятувальний круг. Критичність до отриманої інформації прийшла набагато пізніше.
І, нарешті, третя — це бажання людини стати частиною соціального оточення, перестати почуватися самотньою.
— Людина так влаштована, що самотужки їй важко вижити. І під час перегляду ефірів із магами та екстрасенсами вона стає частиною суспільства: «Я не один, є ще люди, які думають і говорять, як я». Найголовніше — передбачення знижують почуття тривоги, яке під час війни і так загострене. Насправді масове захоплення людей передбаченнями в цей період не таке вже й погане. Це відволікає від переживань, знижує напругу. Коли ситуація в країні зміниться на краще, вони переключать увагу на реальність «тут і зараз», — додала Маргарита Кременчуцька.
На це запитання нам відповів протоієрей Максиміан Погореловський.
— Коли з людиною відбуваються такі потрясіння, як війна, втрата близьких, тоді всі сектанти й ворожки тут як тут. Тому що людина дезорієнтована, і в такому стані її можна заманити у свої тенета. Хто такі по суті екстрасенси і ворожки? 99,9% — це просто шарлатани. Віщати з екранів вони почали давно. Ще за радянських часів по телевізору виступали всякі там кашпіровські. Потім люди зрозуміли, що їх обдурили, а щастя і впевненості в завтрашньому дні вони не отримали. Сьогодні є «Тік Ток», там теж ворожки в прямих ефірах щось роблять. Усе це — спосіб заробити на дезорієнтованості суспільства. Якщо така людина приходить до церкви, то церква намагається людину протверезити, пропонуючи їй шлях стриманості та виправлення свого життя. Але це складний шлях. І тому якщо людина протверезіти не хоче, вона йде туди, де простіше. Церква припускає, що є 0,01% тих людей, які дійсно мають якусь силу. Але ця сила не від Бога, і та людина, яка вдається до такої допомоги, щасливою не стає.
Олександра — практикуючий таролог, до якого звертаються багато одеситів. Сплеск зацікавленості до своїх прогнозів вона спостерігала в березні 2022 року — після початку повномасштабної війни.
— Людська свідомість завжди була спрямована на пізнання майбутнього. Тому у світі існує езотерика та прогнози. А в складний час людина шукає в цьому якусь ясність. Така собі захисна реакція психіки. Так було і в роки Другої світової війни. Англійський історик і професор Ніколас Старгардт у книжці «Мобілізована нація» пише, що в цей період віщуни і ворожки опинилися в центрі уваги і «справи в них йшли як ніколи жваво».
У практиці Олександри бувало таке, що люди занадто зациклювалися на прогнозах і їхні запитання доходили до абсурду. Наприклад, чи йти під час повітряної тривоги до сховища? Проте зараз одесити повертаються до тем мирного часу — бізнес, достаток, взаємини.
— Взагалі люди звертаються до езотерики в кількох випадках: хочуть підтвердити або спростувати свої здогадки; опинилися в глухому куті й не можуть знайти вихід; перекладають відповідальність на іншого у вирішенні особистих питань.
Олександра також помітила, що зараз з’явилося багато тарологів і астрологів. Вона називає таку тенденцію «ринковою», адже далеко не кожен є експертом.
— Насамперед люди йдуть в езотерику, щоб пізнати себе і через це — допомогти іншим. Але є, звісно, й ті, хто хоче на цьому заробити. Вони показують свою важливість, щоб залучити більшу аудиторію. Проте будь-який езотеричний напрям — це наука, побудована на інтуїції, логіці та знаннях. До неї потрібно підходити глибоко й ґрунтовно. Якщо не розуміти, як усе працює, можна нашкодити собі та іншій людині.
Тож Олександра уникає прогнозів, адже події можуть змінитися в будь-який момент. Ну а якщо ви все-таки вирішили звернутися до «магії», тарологиня просить довіритися інтуїції та підходити до цього серйозно.
Тенденція звернення до магічних експертів під час війни настільки зросла, що Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) цілеспрямовано провів всеукраїнське опитування на тему: «Чи вірять люди в астрологію, тарологію та екстрасенсорні здібності?». Методом телефонних інтерв’ю було опитано понад 2000 осіб віком від 18 років і старше. Результат показав, що 35% українців вірять в астрологію, 25% — в екстрасенсорні здібності, 15% — у карти таро. Принаймні, у щось одне з цього переліку вірять 43% українців. Найбільше в магічні здібності вірять жінки — 49% і лише 36% чоловіків.
Вірування в ворожбитів, псування, духів, пророцтва та іншу містику — невід’ємна частина людського життя. Навіть існує відьомське свято, що припадає на ніч першого травня. Це так званий Брахманський Великдень і Вальпургієва «ніч відьом». Чаклунки відзначають його шабашем на Лисій горі, куди «телепортуються» верхи на мітлі.
Якщо польоти на мітлі все ж є вигадкою, то люди, що володіють магічними здібностями, дійсно є. Адже не всі ворожки, екстрасенси, травники і костоправи — шарлатани або авантюристи. Є чимало обдарованих людей, які успішно використовують свої езотеричні вміння і допомагають змінити долю, зцілитися або зазирнути в майбутнє.
У давнину ворожки ховалися від односельців, бо їх називали відьмами і завжди звинувачували у всіляких бідах і напастях.
Сьогодні вони не ховаються від людей, а успішно налагоджують свій спадковий або придбаний бізнес і заробляють на цьому чималі гроші.
У селі Левадівка, що на Березівщині, бабка-знахарка Маруся викачує хвороби курячим яйцем.
Усі секрети їй передала свекруха, а тій — її свекруха Ірина Божинська.
Її внучка з Покровки Майя Поліщук розповіла, що цей дар бабця Ірина отримала уві сні, коли була ще молодою. Заговорювала рожу, викачувала яйцем переляк у дітей, язиком скалки з очей виймала. Протягом десятиліть вона допомогла сотням людей ледь не з усієї України, які не могли в лікарнях зцілитися. Бабусю в селі називали не інакше як «лікарем».
Нещодавно на одну поважну левадівську жінку раптово «напала» напасть. Побачивши в цьому порчу, вона звернулася по допомогу до знахарки. Бабка Маруся провела магічний обряд викачування яйцем. Потім розбила його в склянку з водою. Жовток виявився темним, що підтвердило хворобу. А знешкодити її можна по-різному:
Сільська цілителька каже, що Господь у яйце заклав велику мудрість. Коли на Великдень люди повертаються з церкви, то насамперед їдять не паску чи ковбаску, а розговляються святим яйцем.
Вона каже, що за допомогою яйця і молитви можна позбутися головного болю, викачати переляк, вилікувати від протягу, вивести бешиху, лишаї та інші захворювання шкіри. Навіть позбутися важких душевних мук.
У нинішній час війни, коли багатьох мучить невідомість про близьких, пригнічує тривога, люди тяжіють до різноманітних чудес і поспішають до ворожок, щоб дізнатися майбутнє. І в наших краях знайдуться люди з надприродними можливостями.
Так, на Любашівщині пророкує Гвоздавська ворожка Антоніна. На Савранщині у Глибочці про майбутню долю повідає ворожка Сергій. Більшість відвідувачів стверджують, що ті кажуть правду.
Вважається, що Бог посилає на землю цілителів і дає їм талант лікувати чи пророкувати, щоб допомагати людям.
Що стосується оплати послуг ворожбителів, то клієнти платять, скільки вважають за потрібне. Зазвичай у кожного цілителя є свої вимоги — чи то хліб принести, чи то яйця, чи то воду, чи то олію, чи то речі дитини, на які примовлятиме від переляку, і які потім дитина має носити.
Якось їй наснилося, що якась старенька міцно вхопила її за руку й потягла вздовж церкви за кузню. Там почала їй наговорювати примовки та замовляння від хвороб, насамперед дитячих, і змусила все запам’ятати. Наостанок сказала, що відтепер вона допомагатиме людям. Уранці сільська жінка прокинулася з дивовижним даром лікувати.
У нашому місті жила баба Надя. Вона була жінкою середніх років, але всі її звали «баба» і вважали великою знахаркою.
Вона вміла примовляти переляки та різні хвороби. Хворим на бешихове запалення бабу Надю навіть лікарі радили. І вона лікувала — за кілька відвідувань бешиха зникала. Знахарка рятувала від епілепсії, повертала немовлятам нічний сон, допомагала позбутися страхів та інших проблем зі здоров’ям.
Були в баби Наді свої правила. Відвідувачам треба було приходити до сходу сонця. Із собою мати хліб, кварту води і три яйця. Йдучи від знахарки, не можна було ні з ким вітатися.
Скрізь у неї в кімнаті були розставлені лики святих. Перед тим як братися до справи, вона запалювала свічки, читала молитви і клала поклони. Після завершення обряду бабка збризкувала хворого святою водою і давала з’їсти просвирку.
Жодними приворотами та відворотами баба Надя не займалася, бо вважала це не тільки втручанням у психіку людини, а й у промисел Божий.
Привела мене до неї, як і багатьох, біда. Мої перші пологи були важкими — я втратила дитину, а разом із тим і здоров’я. Звернулася до знахарки за наполяганням рідних і друзів. Традиційна медицина не давала результатів, тому шукали допомоги у вищих сил.
Це була моя перша в житті зустріч зі знахаркою.
З трепетом у серці та з надією на диво я прийшла до баби Наді на світанку.
У маленькій кімнаті були сутінки, горіли свічки й пахло ладаном. Баба Надя посадила мене на стільчик, а сама почала готуватися до дійства.
Тиша… Я сиджу, боюся поворухнутися. Знаю, що в кімнаті тільки я, баба Надя і вищі сили, які я боюся налякати. І раптом чую:
— Сергію, ти чого прийшов? Що тобі треба, Сергію?
Я, як сиділа, так зачепилася і вмить вкрилася мурашками від переляку: з ким це вона говорить? У хаті ж нікого немає! А бабка продовжила нашіптувати. І тут знову:
— Сергію, ти заважаєш зараз, іди, кажу.
Боже милий, що робити? Вона, напевно, з духом розмовляє!
Я готова була вже зірватися й тікати звідси, коли баба Надя знову спокійним тоном каже:
— Сергію, я говорила, що тобі сюди не можна. Іди, Сергію, погуляй.
Із цими словами вона витягла з-під столу вгодованого кота і виставила його за двері. Ось таким виявився «Сергійко».
Тоді мені, звісно, було зовсім не до сміху. Зате тепер я знаю, що коти можуть бути не тільки Кузями, Васьками і Барсиками, а й Сергієм.
…А бабка таки допомогла. От тільки коли розповідаю цю історію знайомим, вони жартома запитують: чи то клин клином вибило переляк, чи то бабчині молитви зцілили?
Традиційна болгарська культура здавна зберігає старий звичай — зав’язувати на руку вовняну червону нитку, яка символізує силу сонця. Тому вона може зробити свого власника сильним, витривалим, здоровим.
Людям, яким доводилося залишати свої домівки після настання темряви, до червоної нитки прикріплювали часникову намистину. Це посилює цілющу силу ниток і захищає господаря від усього злого. Червону нитку слід носити доти, доки вона не порветься, її не можна знімати з себе самому.
Сьогодні представники різних національностей дедалі частіше вдаються до цього обряду, сподіваючись захистити себе від негараздів. Тому ми вирішили пролити світло на невідомі досі факти, пов’язані з найпопулярнішим і найдієвішим амулетом — червоною ниткою.
За традицією, червону нитку має зав’язати найстарша жінка в родині. Чоловіки повинні носити її на правій руці — як символ мужності. Жінки — на лівій. Дехто впевнений, що червону нитку завжди слід пов’язувати на ліву руку, щоб вона була ближче до серця. Вважається, що таким чином позитивна енергія досягає всього тіла.
Вона оберігає від злиднів і є найвірнішим захистом від пристріту. Даруючи червону нитку близькій людині, ми даруємо здоров’я, хоробрість, силу.
Коли нитка рветься, це означає, що людина захистила себе від неприємностей, запланованих недоброзичливцями. Якщо це сталося, треба зав’язати нову червону нитку.
З початком повномасштабної війни в Україні чимало волонтерок-майстринь стали відправляти на фронт невеликі браслетики, сплетені з червоно-зелених ниток. Чому саме ці два кольори? Вважається, що поєднання червоного та зеленого кольорів справді зможе захистити від ворожих куль. Адже це енергетично сильні кольори. Червоний колір відводить від людини біду, а зелений зберігає життя.
Сьогодні, коли в небезпеці не лише воїни на фронті, а й мирні жителі через постійні обстріли, червоно-зелені обереги треба носити всім, посилюючи при цьому власну віру в позитивний результат будь-якої справи.
Якщо у вас порвана кишеня, її слід зашити червоними нитками — тоді вона ніколи не буде порожньою, тобто водитимуться грошики.
Анастасія ЄПУРЬ, Юрій Федорчук, Любов Кузьменко, Анна Терзівець
У селищі Бородіно ще до війни за підтримки держави був побудований соціальний Центр для постраждалих… Читати далі
На узбережжя Одещини викинуло чергову морську міну, яку було оперативно знищено українськими військовими. Про це… Читати далі
14 лютого 2023 року військовий Віталій Верес отримав важке поранення під час оборони Бахмута, коли… Читати далі
Вересень. Налилася червоним кольором калина, яка є одним із символів України. Колектив обласного центру національних… Читати далі
16 вересня 2024 року мешканці Одеси та регіону відчули підземні поштовхи. У будинках гойдалися люстри,… Читати далі
Другого вересня, у день народження митця, якому мало виповнитися 70 років, в медіацентрі Любашівської публічної… Читати далі
