Соборність України: історія єдності держави від Гетьманщини до сучасності

Український народ прагнув возз’єднання своїх земель — від Карпат до Січі та Кубані — у часи Речі Посполитої, Російської та Австро-Угорської імперій, під окупацією німців та комуністів. А у сучасному світі українська мрія не змінилася, і зараз ми  виборюємо законну соборність України у повномасштабній війні з окупантами.

Соборність у часи князів та її відродження на Гетьманщині

Зародження української соборності сягає часів Київської Русі. З мрією про міцну соборність проходить період Гетьманщини — від Богдана Хмельницького до Пилипа Орлика.

• 988 рік — Володимир Великий приймає християнство як державну релігію, що відіграло важливу роль у єдності тодішніх племен.
• 1648-1657 роки — Богдан Хмельницький починає національно-визвольну війну, аби звільнити українські землі з-під влади Речі Посполитої та надати їм автономію.

За сто років наша держава була знищена підступною московією: у XVIII столітті російський цар та польський король поділили землі між собою, а Катерина II знищила Гетьманщину та Січ.

Українська соборність у XIX столітті

У XIX столітті по обидва боки Дніпра розпочинається рух відродження нації, культури та соборності України — «від Сяну по Кубань, від Карпат по Кавказ». Він проявлявся у створені різних таємних національних організацій та політичних партій. Цікаво, що у Європі також виникає національне пробудження, яке призводить до низки революцій — «Весни народів». Ця масова подія знайшла відгук і у західній частині України.

2 травня 1848 року — у Львові під час Австрійської революції створюється Головна Руська рада — перша українська політична організація в Галичині, яка у своєму маніфесті заявила про «єдність всього 15-мільйонного українського народу», як своєрідний «акт злуки».

Революція 1917–1921 років та соборність України

На початку XX сторіччя в Україні починаються важливі історичні події. Вони призводять до першої незалежності та соборності земель.

• 17 березня 1917 року — у Києві створюють Українську Центральну Раду, яка представляє інтереси українського народу в Російській імперії.
• 7 листопада 1917 року — після Жовтневої революції проголошується автономна Українська Народна Республіка у складі росії.
• 22 січня 1918 року — після початку українсько-радянської війни Українська Народна Республіка проголошується незалежною державою та встановлює дипломатичні відносини і іншими країнами світу.
• 29 квітня 1918 року — внаслідок перевороту встановлюється Українська Держава, до влади приходить гетьман Павло Скоропадський та веде перемовини про приєднання Криму та Кубані.
• 18 жовтня 1918 року — у Львові зібрання депутатів та делегатів з різних політичних партій створюють Українську Національну Раду.
• 13 листопада 1918 року — у Львові Українська Національна Рада проголошує утворення Західноукраїнської Народної Республіки.
• 1 грудня 1918 року — у Фастові підписують «Передвступний договір» про майбутнє об’єднання двох республік — УНР та ЗУНР.
• 14 грудня 1918 року — внаслідок антигетьманського повстання було відновлено Українську Народну Республіку.
• 22 січня 1919 року — на Софійській площі проголошується «Акт злуки» Української Народної Республіки із Західноукраїнською Народною Республікою.

Друга світова війна та національні повстання Західної України

У міжвоєнний період незалежність українських земель виборюють молоді патріоти — Організація українських націоналістів, яка виникає у 1929 році на Східній Галичині та Волині. Вони спробували використати німецько-радянську війну у боротьбі за встановлення Української соборної самостійної держави. У цей час на Західній Україні відбулось ще декілька важливих подій.

• 22 січня 1939 року — понад 30 тисяч українців вперше відзначили свято Соборності України на державному рівні у Карпатській Україні у місті Хуст.
• 15 березня 1939 року — на фоні окупації німцями Чехословаччини Карпатська Україна оголошує незалежність та ухвалює українську мову як державну.
• 30 червня 1941 року — поки Німеччина розпочинає війну з СРСР, у Львові проголошують «Акт відновлення Української держави», наступними мали стати Київ та Східна Україна. Навіть після розгромлення, ОУН продовжувала вести підпільну діяльність та надихати українців у боротьбі за незалежність.

Українська РСР та соборність під прапором комуністів

У часи Другої світової війни до складу України повертається значна частина земель — Західна Україна, Буковина та Бессарабія. Післявоєнний час, мабуть, став часом завершення соборності українських земель під прапором комуністів.

• 22 січня 1946 року — Закарпаття включили до складу УРСР, для українців ця подія стала символічною.
• 19 лютого 1954 року — до дня 300-річчя Переяславської Ради у СРСР видають наказ приєднання Криму до України.

Так, Україна нарешті набула омріяної цілісності, але коштувало нам це свободи, викликало репресії та ризик втратити національну та культурну ідентичність.

Відновлення Незалежності та остаточна соборність

У радянські часи про подію 22 січня 1919 року щодо соборності Української держави ніколи не згадували, але українців об’єднувала національна пам’ять

• 16 липня 1990 року — Верховна Рада УРСР приймає «Декларацію про державний суверенітет України».
• 22 січня 1990 року — на честь 71-ї річниці «Акта злуки» народний рух України організував «живий ланцюг» єдності та антирадянську акцію, у якій взяли участь більше мільйона людей.
• 24 серпня 1991 року — відбулося відновлення незалежності України з часів 1918 року.
• 1 грудня 1991 року — пройшов Всеукраїнський референдум на підтвердження «Акта проголошення незалежності України», за який проголосувало понад 90 відсотків учасників.
• 22 січня 2014 року в центрі Києва на очах протестувальників загинули перші учасники Майдану

Офіційно День Соборності встановили лише у 1999-му, але у 2011 році президент-втікач Віктор Янукович його скасував. У листопаді 2014 року указом Петра Порошенка свято було відновлене.