За програмою «Велика реставрація» відновлять 150 архітектурних споруд. «Одесская жизнь» розповість про п’ять найвідоміших із них.
Протягом трьох років у рамках урядової програми «Велика реставрація» проходитиме відновлення культурних пам’яток. Планується, що буде відреставровано 150 архітектурних споруд у всіх куточках України. Ми розповімо про найвідоміші історичні об’єкти, які увійшли до цього списку.
Троїцька надбрамна церква: будував князь-монах
Де: м. Київ.
Троїцька церква ташується над Святою брамою – головним входом до Києво-Печерської лаври. Вона була побудована 1108 року як частина оборонних споруд підземного монастиря, з якого і почала свою історію лавра. Ініціатором будівництва став київський князь Святослав Ярославич, який відмовився від титулу та став ченцем.
Згодом Троїцька церква стала головною церквою монастиря, і сюди із Золотих воріт було перенесено давню Казанську ікону Божої Матері. Однією з найдивовижніших прикрас церкви вважається дерев’яний позолочений іконостас, створений лаврськими сницарями Іваном Опанасовим та Яковом Оветком. Він виготовлений з липи у техніці «наскрізного різьблення». Освітлює церкву панікадило вагою 664 кг, а підлога викладена фігурними чавунними плитами, відлитими на брянських заводах Демидова у 1732 році.
Хотинська фортеця: прославилася у кіно
Де: м. Хотин, Чернівецька область.
Будівництво кам’яних споруд фортеці почалося ще за Данила Галицького. Тоді половину її двору займав гарнізон, а половину – командування. Посередині був палац коменданта.
У 1600 році дядько київського митрополита Петра Могили разом із племінником польського короля Стефана Баторія ховався у Хотинській фортеці від ворогів. Через століття почалися масштабні роботи зі створення навколо фортеці зовнішньої лінії оборони, якими керували французькі військові інженери. За останні 300 років Хотинська фортеця пережила чотири битви і п’ять разів її облягали вороги.
В наш час на її території знімали багато відомих фільмів: «Д’Артаньян і три мушкетери», «Чорна стріла», «Пригоди Квентіна Дорварда».
Галицький замок: історія штурмів та облог
Де: м. Галич, Івано-Франківська область.
Галицький замок наразі повністю зруйнований. Будували його в середині 1300-х років, проте в літописах ще в 1119 згадується цитадель, яка стояла на цьому місці. Хто будував замок, невідомо: одні вважають, що ініціатива належала Казимиру Великому, інші приписують будівництво замку волинському воєводі князю Любарту.
Замок має славну ратну історію: його штурмували загони селянської армії, нападали татари та османи, які за 40 років намагалися опанувати замком 29 разів. Під час визвольної війни замок перейшов до рук Богдана Хмельницького, а відбудовувати Галицьку фортецю допомагав російський воєвода Ходецький. Пізніше план реконструкції розробляв італійський військовий інженер Франческо Корразіні.
Згодом фортеця втратила своє оборонне значення, і частину її стін розібрали, щоб використати камінь для будівництва міста.
Раніше ми розповідали, які об’єкти на Одещині потрапили до програми «Велика реставрація».
Софійський собор: легендарна бібліотека
Де: м. Київ.
Собор Святої Софії (на головному фото) був побудований візантійськими зодчими за наказом Ярослава Мудрого на місці перемоги над печенігами. Різні джерела називають різний час його будівництва – 1017 або 1037 рік.
Під час нашестя хана Батия Софійський собор було пограбовано. Пізніше митрополит Петро Могила відреставрував споруду та заснував при ній чоловічий монастир. Після пожежі 1697 року за указом Петра I почалося будівництво кам’яних споруд, які збереглися до наших днів. А дзвіницю собору було зведено за розпорядженням Івана Мазепи, один із дзвонів навіть носить ім’я українського гетьмана.
У соборі є усипальниці Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха, а біля собору є підземелля, в яких, за легендою, зберігалася бібліотека Ярослава Мудрого.
Жовківський замок: продали на аукціоні
Де: м. Жовква, Львівська область.
Жовківський замок заклав Станіслав Жолкевський у 1594 році. Замок будували польські та італійські архітектори, зокрема придворний архітектор Яна Собеського.
Фортеця була споруджена з каменю, з високими вежами по кутах, і оточена ровом із водою. У верхньому ярусі веж зберігали архіви замку, а на другому поверсі була «татарня» – так називали в’язницю, в якій мучилися полонені татари. Їх використовували як робочу силу під час будівництва міста. Фасад замку прикрашали статуї Жолкевського, Даниловича, Собеського та Радзівіла.
В 1606 за наказом Жолкевського за замком розбили парк, в якому розводили зубрів, оленів, сарн. Цей звіринець дав назву одній з міських брам. Пізніше замок став резиденцією Яна Собеського, а ще через століття його продали на аукціоні. Під час світових війн замок дуже постраждав і зараз потребує ґрунтовної реставрації.
Раніше ми розповідали, які екскурсії є в Одесі і що можна подивитися за містом.
