Ключові моменти:
- У центрі Одеси відновили автентичні дубові двері історичного будинку Клеймана;
- Під час реставрації зберегли оригінальний стиль: відтворили декор, повернули латунні елементи та оновили механізми;
- Будівля має багату історію: тут працювали консульства, телеграф і комерційні установи.
Журналістки «Одеського життя» Марія Котова відвідала будинок Клеймана на розі вілиць Ланжеронівської та Італійської та сфотографувала, як виглядають зараз, після реставрації, його двері.
У тексті використано дані з відкритих джерел про історію будинку Клеймана, зокрема дослідження одеських краєзнавців щодо авторства архітектора Г. Торрічеллі та перебудови будівлі у 1885 році, яку приписують Д. Мазирову.
Контекст відновлення історичних елементів узгоджується із загальними підходами до охорони культурної спадщини, визначеними Законом України «Про охорону культурної спадщини», а також міськими програмами збереження історичного середовища Одеси.
Як відновлювали двері будинку Клеймана і що саме вдалося зберегти
В Одесі є речі, які повертаються не просто в міський простір — вони повертаються в серце. Саме так сталося з дубовими дверима будинку Клеймана, що на розі Ланжеронівської, 5 та Італійської, 1 — кутової історичної будівлі в самому центрі міста, яка має одразу дві адреси, ніби два обличчя однієї історії.
Тут завершили не просто ремонт — тут відновили пам’ять. Глибокий дубовий портал знову тримає простір, як і понад століття тому. Важкі двері повернули собі свою вагу і характер: оновлені завіси, відтворені декоративні елементи, повернуті латунні ручки й накладки, замінене скло. Навіть сучасні деталі — дотягувач і електроригельний замок — вписалися делікатно, не порушуючи ритму старого міста.
Це той рідкісний випадок, коли реставрація — не про новизну, а про точність і повагу.
Сам будинок Клеймана — мовчазний свідок кількох епох. Його пов’язують з архітектором Г.Торрічеллі, який формував обличчя Одеси в часи її становлення як європейського міста. Перебудову 1885 року дослідники приписують Д.Мазиров — і це вже інша Одеса: ділова, стрімка, наповнена рухом і голосами.
У різні роки в цих стінах працювали консульства, діяла телеграфна станція, розміщувалися страхові та торгівельні установи. Тут перетиналися маршрути людей, новин і рішень — і, можливо, саме тому цей будинок так тонко відчуває час.
Сьогодні він знову говорить — через деталі. Через дерево, яке зберігає тепло рук. Через латунь, що ловить світло. Через двері, які більше не мовчать.
І якщо зупинитися на мить, торкнутися цієї відновленої поверхні — можна відчути просту і важливу річ: Одеса пам’ятає. І вміє дякувати…
Раніше ми розповідали, що В Одесі відновили історичні двері будинку Петалос та нову загадку, яка з’явилась на його фасаді.
Нагадаємо й про проєкт «Дотик неба» та металевих птахів, що оселилися на парканах у знакових локаціях Одеси.
Читайте також про Перші українські гроші УНР шаги показали в Одесі: як марки замінили монети.
Фото авторки
