Ключові моменти:
- В Одесі донорська кров залишається в дефіциті
- Донори називають головними проблемами міфи та слабку комунікацію
- Частина потенційних донорів обирає платну здачу плазми
- Під час війни потреба в крові залишається стабільно високою
Під час війни потреба в донорській крові залишається високою. Водночас в Одесі донорство досі часто залишається разовою акцією, а не звичкою. Журналістка «Одеського життя» Світлана Комісаренко поспілкувалася з донорами та з’ясувала, чому місту бракує крові, які міфи відлякують людей і що може змінити ситуацію.
Донорство «за компанію» як спосіб змінити життя
Минулого року ми розповідали про Гліба Лушкіна – людину, для якої здача крові стала свідомою звичкою. Проте, як показує час, ситуація в Одесі майже не змінилася. Донорство залишається стихійним: люди приходять до лікарень лише в критичні моменти або «за компанію», а стабільна культура донорства так і не сформувалася.
Для багатьох друзів Гліба саме його приклад став поштовхом до донорства. Андрій, один із них, зізнається: раніше до здачі крові ставився скептично, але змінив думку, спробувавши це зробити разом із друзями.
– Це виявилося зовсім не складно. Трохи дисципліни в харчуванні – менше солоного і копченого – і здоровий сон. Після процедури я відчув прилив сил, ніби організм «перезавантажився» і запустив механізм відновлення. До того ж це чудовий стимул стежити за своїм тілом: після того, як почав здавати кров, я змінив раціон і схуд на 7 кілограмів, – радо каже Андрій.
Чому в Одесі не вистачає донорів крові?
Попри щире бажання допомагати, донори стикаються із системними проблемами. На думку Андрія, це:
- Брак комунікації.
- Часові витрати.
- Конкуренція з приватними фірмами.
– На мою думку, держава недопрацьовує щодо пропаганди донорства, – каже Андрій. – Лікарні постійно звертаються, що потрібна кров. І навіть якщо уявити, що я кидаю роботу, їду в лікарню, то не обовʼязково встигну доїхати і здати кров, бо це потребує чимало часу. Тому розраховувати лише на добровільних донорів не варто – на початку війни їх було багато, а зараз кількість зменшилась. Погіршує ситуацію і платна здача плазми крові, яку пропонують приватні фірми. Бо потенційні донори йдуть туди, щоб отримати до 650 гривень за одну здачу на противагу безоплатній здачі у державній установі.
Читайте також: Здай кров, подаруй шанс на життя: чому одесити обирають шлях донора?
Страх і міфи: чому одесити не йдуть здавати кров
Сергій, який долучився до донорства за порадою друзів, згадує, як оточення намагалося його відмовити.
– Мені розповідали казки про інфекції та небезпеку. Ці стереотипи настільки живучі, що люди бояться йти на станцію переливання, навіть не спробувавши знайти правдиву інформацію.
На його думку, проблема в тому, що соціальна реклама донорства в Україні слабка. Мало прикладів, коли великий бізнес чи лідери думок системно підтримують цю справу.
Руйнуємо міфи: чому здавати кров – це безпечно
Якщо ви все ще вагаєтеся, час розвіяти головні страхи про здачу крові:
- Це небезпечно? Ні. Сьогодні використовують лише одноразові стерильні системи. Ви не можете підхопити жодну інфекцію.
- Чи потрібна лише рідкісна кров? Потрібні всі групи. Чим поширеніша ваша група крові, тим частіше її потребують у лікарнях.
- Це боляче? Єдиний неприємний момент – укол голкою. Це значно менш боляче, ніж будь-який побутовий поріз, а сама процедура триває всього 10 хвилин.
- Чи це шкодить здоров’ю? В організмі дорослої людини міститься близько 5-6 літрів крові. Забір 450 мл – це цілком безпечна кількість, яку організм швидко відновлює завдяки природним механізмам регенерації.
Що потрібно змінити у донорстві?
Донори впевнені: ситуацію не врятують поодинокі герої. Потрібна державна стратегія: від навчання важливості донорства ще зі школи до реальних пільг для підприємств, які заохочують своїх працівників здавати кров.
Сьогодні, в умовах війни, потреба в крові є постійною. Це не просто медична процедура, а свідомий вибір кожного, хто хоче бути корисним країні. А ви вже здавали кров цього року?
Читайте також: Як в Одесі перетворили лікарняне укриття на казку для дітей (фото)
