Деякі політологи вважають, що зараз уже йде Четверта світова війна. З Першою все зрозуміло: вона почалася 1914 року, 1 серпня, після вбивства ерц-герцога Фердинанда в Сараєво. Друга світова – теж без запитань: початок їй поклав гітлер, напавши в 1939-му, 1 вересня, на Польщу. Нинішню (Четверту?), чимось не схожу на ті дві, гібридну, затіяв у лютому 2022-го гібрид гадюки і скорпіона – путлер. Третьою світовою ці політологи називають ту, яка нашим вухам звичніша під назвою “Холодна” війна. Правильно, всі зараз згадають так звану Карибську кризу початку 1960-х, яка дивом не переросла в ядерний конфлікт. Ну а хто ж і коли почав цю “Третю світову”? Ось вам маловідома версія, заснована на факті.
Заразився свободою
Ігор Гузенко
25 червня 1982 року в Канаді в 63-річному віці помер такий собі Ігор Гузенко. Починаючи з літа 1943 року він був шифрувальником Посольства СРСР у Канаді. Він був винятком із кількох правил:
- Правило №1: шифрувальник посольства не повинен знати мову країни перебування. А Гузенко вільно володів англійською.
- Правило №2: шифрувальник має жити ТІЛЬКИ на території Посольства. І його порушили, оскільки в нього з дружиною була народжена вже в Канаді дитина, яка своїм плачем доводила до сказу дружину військового аташе.
І Гузенку ДІЙШЛОСЯ орендувати звичайну квартиру в Оттаві. У вересні 1944 року він дізнався, що закордонне відрядження закінчується, і на нього з сім’єю чекає від’їзд до СРСР, який він на той час зненавидів, надивившись на вільне життя західної цивілізації.
Якийсь час вдавалося від’їзд відкладати, а потім Гузенко вирішив стати перебіжчиком. 5 вересня 1945 року, за два дні після закінчення Другої світової війни, 26-річний Гузенко вийшов із Посольства, прихопивши із собою портфель із кодовими книжками і 109-ма документами для дешифрування.
Він попрямував до редакції місцевої газети, щоб звернути увагу громадськості на шпигунську діяльність СРСР у Канаді. Але до головного редактора він не пробився, а черговий редактор, дізнавшись причину візиту, від “великого” розуму переадресував його до Мін’юсту.
У приймальні міністра він почув рідне радянське “приходьте завтра”. Наступного ранку він разом із дружиною та дитиною повернувся до Міністерства юстиції і попросив зустрічі з міністром, прочекав кілька годин… і не зміг дочекатися.
Після цього повернувся до редакції і поговорив із журналісткою, яка його послала в бюро з натуралізації. Того ж дня Гузенко подав заяву на отримання канадського громадянства.
Лише до полудня наступного дня “роздуплилися” канадські прокуратура і поліція, прем’єр-міністр був проінформований про інцидент і скликав комісію для розслідування шпигунства в Канаді. Тієї ночі Гузенко і його сім’я зупинилися у сусідів. Незадовго до опівночі четверо силовиків із радянського посольства штурмом увірвалися в його квартиру в пошуках Гузенка та документів, які він “спіонерив”. Напрочуд швидкою була реакція на дзвінки сусідів: прибула поліція і співробітники МЗС.
7 вересня перебіжчик передав документи владі Канади. Це було листування резидента-розвідника, який встиг виїхати з Канади, з агентурою, впровадженою в розробку атомної зброї. Гузенка із сім’єю для безпеки вивезли з Оттави, а повідомлену ним інформацію стали систематизувати й аналізувати.
На тему: Чи може початися Третя світова війна? – думки експертів (відео)
Снігова куля викриттів
29 вересня прем’єр-міністр Канади зустрівся у Вашингтоні з президентом Труменом, і вже в листопаді було розкрито шпигунську мережу у Вашингтоні та Нью-Йорку. Кілька місяців тривало розслідування діяльності підозрюваних, названих у документах. Більшість із них були держслужбовцями.
3 лютого 1946 року оглядач газети The Washington Post оприлюднив шпигунський скандал. Радянське шпигунство він назвав частиною плану Москви із захоплення влади над світом. 13 лютого Гузенко дав свідчення спеціальній комісії, 15 лютого почалися арешти підозрюваних.
Брали участь у допитах представники американського ФБР і прибулі з Лондона контррозвідники. 5 березня заарештували британського фізика Мей, якого визнали винним у передачі Радянському Союзу секретів атомних досліджень Великої Британії та США.
І вже після цього Черчилль виголосив фултонську промову, яка увійшла в Історію. Її суть – констатація факту холодної війни, опускання посередині Європи “залізної завіси від Щецина на Балтиці до Трієста на Адріатиці”, руйнування Радами антигітлерівської коаліції.
Загалом унаслідок “Справи Гузенка” було заарештовано 26 осіб, що призвело до засудження 10 радянських агентів, які збирали на Заході “атомні секрети” США.
Наприклад, було заарештовано заступника архіваріуса британського посольства в Канаді, а також члена парламенту від комуністів було засуджено за шпигунство на користь СРСР, засуджено до шести років ув’язнення.
А сімейна пара комуністів Розенберг, заарештована в США, отримала вищу міру на електричному стільці. Крім іншого, Розенбергу інкримінували передачу Радам робочих креслень бомби, скинутої на Нагасакі.
СРСР традиційно розрахувався з ЧСВР (тоді була загальновідомою абревіатура Член Сім’ї Зрадника Батьківщини): мати Гузенка загинула у в’язниці НКВС під слідством. Батько, мати і сестра його дружини Світлани отримали по 5 років позбавлення волі. Дочку сестри Світлани відправили в дитячий будинок.
Сім’ю Гузенків поселили в передмісті Торонто, надавши у власність 2-поверховий особняк з охоронцем. Їм призначили довічну допомогу, вони змінили прізвище та імена. Свідчення Гузенка обсягом у 6 000 сторінок були оприлюднені 1981 року.
Така, коротко, історія людини, яка, як дехто вважає, 5 вересня 1945 року дала старт Третій світовій (“Холодній”) війні…
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
