Трійця присвячена сходженню Святого Духа до апостолів на п’ятдесятий день після воскресіння Христового. Церква закликає цього дня молитвою зміцнити у собі Духа Святого. Така молитва оновить і перетворить внутрішній світ віруючого, зробить його душу чистішою.
Загалом Трійця охоплює собою відразу кілька свят: один із чотирьох поминальних днів на рік Вселенської Троїцької суботи, сама Троїцька неділя і наступний за ним день Святого Духа.
Батьківська субота. Цього дня прийнято йти на цвинтар – обметати могили травами та березовими гілками. За народними повір’ями, покійні мають у цей час разом із живими подивитися на весняне відродження. Крім того, обов’язково замовляють у церкві панахиду, а також моляться за “безрідних і безіменних”, чий рід припинився і за них нема кому молитися.
Троїцька неділя. У цей час у храмах звершують святкову літургію і велику вечірню, прославляючи прихід Святого Духа. Священик молиться за спасіння людей і вперше після Великодня стає з паствою на коліна і б’є земні поклони.
На Трійцю двори, будинки та церкви зовні та всередині прикрашають зеленню та квітами. До церкви йдуть з букетами квітів та пахучих трав, щоб їх освятити. Найчастіше це чебрець, м’ята, материнка та аїр. Підійдуть також деревій, полин, ромашка, волошки, барвінок, любисток і безсмертник. Потім букети треба висушити і залишити в будинку до наступної урочистості – вони захистять від усіляких бід та хвороб.
У понеділок відзначають День Святого Духа (Духів День). До ікон цього дня за звичаєм підвішували дерев’яне зображення голуба – символа Святого Духа. Вважається, що цей символ має силу творення і є запорукою зростання сім’ї, її духовності та благополуччя.
У Духів день необхідно згадати добрим словом померлих на чужині без покаяння та відспівування, а також самогубців, яких Церква не дозволяла ховати на цвинтарі. Панахида, відслужена по них у церкві, і свічка, поставлена на поминальний стіл, а також ваше добре слово дадуть цим безпритульним душам хоча б тимчасовий спокій.
Парафіяни вірять, що свята на честь Святого Духа дають змогу зміцнити сім’ю та здоров’я.
Як відзначають Трійцю на Одещині?
Свято Трійці відзначають усі християнські громади багатонаціональної Одеської області. У кожного народу є свої цікаві і часом дуже барвисті звичаї та традиції.
Оплакують трави та готують дубль-яєчню. На поділлі – у Подільську, Кодимі, селах Івашково, Слобідка, зберігся давній звичай, що має дохристиянське коріння. Він полягав у тому, щоб прийти до церкви на Трійцю з пучком трави, яка має бути оплакана. Сльози означали дощ. Вважалося, що після цього влітку нічого очікувати посухи.
Хорошою прикметою є і сватання, а також весілля на Трійцю, тоді життя у подружжя буде щасливим і довгим. Реконструкцію такого старовинного весілля 2017 року зробили на Трійцю на Кодима-фесті, що відбувся у селі Івашків Кодимського району.
У староруських липованських селищах – Вилкове, Муравльове, Стара та Нова Некрасівка Ізмаїльського району – з давніх-давен повелося в Троїцин день готувати особливу яєчню. Вона складається з двох яєць, оскільки обидва її «ока» мають символізувати дружну пару – чоловіка та дружину. Поки страва смажиться на сковорідці, господиня читає молитву. Яєчню приправляють зеленою цибулею, часником та петрушкою. Причому, зелень не ріжеться, а кладеться гілочками або довгим зеленим пір’ям разом з наростаючою головкою цибулини. Вважалося, що завдяки цьому сім’я весь рік буде міцною.
Роблять «гримілки» та коліво. У Рені, селах Долинське, Лиманське, Орлівка, Плавні мешкає багато молдаван. Тут на Трійцю не лише прикрашають будинок зеленими гілками. Ще нерідко ліплять із сирої глини невеликі пустотілі кулі, залишаючи лише невеликий отвір. У висохлу кулю поміщають різні грімні предмети. В отвір вставляють невелику планку – ручку. Виходить «гримілка», яка покликана відлякувати злих духів, особливо русалок, адже свято інакше називають Русальним тижнем.
У Болграді, селах Бархатне, Теплиця, Калчева переважно живуть болгари. Вони називають Трійцю Задушницею, бо цього дня віддають данину пам’яті душам померлих. Як і скрізь, на свято йдуть до церкви, а згодом – на могили родичів.
Після повернення з цвинтаря у будинку накривають поминальний стіл та обов’язково запалюють свічки, які очищають житло від злих духів. У святкове меню входить «коливо» – солодке блюдо з рису та фруктів, на зразок нашої куті, гарбуз (солодкий пиріг, або по-болгарськи, баниця з гарбузом). Жоден святковий стіл не обходиться також без черешні, яка встигає до цього часу. П’ють вино та чай з корицею. І ще на окремий столик обов’язково ставлять великий келих червоного вина – символу крові Христа. Після Трійці це вино виливають під найкраще у господарстві плодове дерево.
Три факти про Трійцю
1. Троїцин день вважається датою народження Церкви Христової.
2. Офіційно свято Трійці почали відзначати наприкінці 4 століття (381 рік), після затвердження свята на Другому Вселенському Соборі у Константинополі.
3. Святкувати Трійцю на Русі стали через 300 років після хрещення її князем Володимиром.
Автор: Ангеліна АПРЄЛЄВА
