Новини Одеси та Одеської області

Спадщина одеського ленд-лізу

Спадщина одеського ленд-лізу

Від часів одеського ленд-лізу нас відокремлює вже добрих 80 років. Однак і зараз є в Одесі чимало сімей, де збереглися спогади про той час. Ось і в мене один дід, Олександр Черненко, працював усе життя на автоскладальному заводі, а інший, Дмитро Нікітов, стояв тоді тальманом у порту. Їхні спогади стали грунтом для цього нарису.

Допомога союзників

Як відомо, ленд-ліз — це програма США, Великої Британії та Канади з надання військової допомоги своїм союзникам у Другій світовій війні, зокрема й Радянському Союзу: боєприпасами, технікою, продовольством та стратегічною сировиною, включаючи нафтопродукти.

Маршрутів, якими до нас надходила ця допомога, було кілька. Зазвичай усі згадують знамениті «арктичні конвої». Але шлях морем до Сєвєродвінська або Мурманська був не єдиним маршрутом, яким нам надходила союзницька допомога.

Основна частина (47,1%) надходила через Тихий океан, перевозилася на союзницьких та радянських судах до Владивостока. Маршрут був хороший тим, що становив лише 18-20 діб від американського узбережжя до далекосхідних портів і далі, поїздами, по Транссибірській магістралі.

А ось про те, що значний потік вантажів йшов Іраном, знають далеко не всі.

З поставок по ленд-лізу «перським коридором» особливо треба відзначити морське обладнання та автомобілі. За роки війни американці поставили в СРСР 400 тисяч автомобілів, причому лише з Ірану їх надійшло 184 тисячі. Усі імпортні машини зосереджувалися в місті Джульфа, звідти переганялися своїм ходом до міста Орджонікідзе. Спеціально для ленд-лізівських поставок було збудовано кілька автомобільних заводів.

джип и студебеккер
студебеккер
разбранній джип
джип и студебеккер

Створення автоскладального заводу для складання ленд-лізівських автомобілів зі США в Одесі почалося в 1944 році на базі автомайстерень, що вже існували. В них, як розповідав Черненко, здійснювавя великовузлове збирання автомашин «Студебеккер», «Шевроле», «Додж» і «Форд», що надходили зі США.

Постанова від 19 березня 1945 року відводила під будівництво Одеського автоскладального заводу майданчик колишнього заводу імені Красіна на Пересипу. Там 1946 року було зведено заводські цехи, а будівля заводоуправління дуже ефектно замикала перспективу вулиці.

У 1947 році було прийнято рішення про організацію на заводі випуску самоскидів на базі вантажного автомобіля ГАЗ-51.

самоскид газ-51

Одеса приймає ленд-ліз

Найбільш видовищно ленд-ліз виглядав у порту. Одразу після визволення Одеси 1944-го, 100-тонний кран з дерев’яною нерухомою стрілою прибув до нас із США з однією метою — підняти скинуті нами ж у море під час евакуації з Одеси залізничні вагони та паровози в голові Нового молу, що цей кран за допомогою водолазів успішно і зробив.

Вже 7 жовтня 1944 порт прийняв під розвантаження перші торгові кораблі – “Калінін”, “Димитров”, “Анатолій Сєров”, “Кремль”. У тому ж місяці було організовано перевезення військових вантажів між Одесою, Констанцею та Варною.

До кінця 1944 року Одеський порт переробив близько 250 тисяч тонн вантажів. Це були переважно продовольчі вантажі зі США та Канади, відомі портовикам тих років як «ЮННРА» та нафта.

Вони доставлялися на океанських транспортних пароплавах типу Ліберті. У США було збудовано 2751 судно, і під час Другої світової війни вони гідно впоралися із забезпеченням масових військових перевезень.

судно типу Ліберті

Штабелі з американською тушонкою

Рік 1946 був голодним через небувалі за півстоліття посухи і неврожаї, але партійні та інші номенклатурні працівники отримували в спеціальних магазинах, за так званими «лімітними книжками», додаткові пайки, що складаються багато в чому з американських продуктів, що надходили по ленд-лізу.

Дмитро Нікітов згадував:

— До весни 1945 року всі очищені від завалів і вирв площі від 1-го до
10-го причалів були заставлені штабелями ящиків з американською тушонко., яєчним порошком та іншими продовольчими товарами. Висота штабелів була така, що кранівники, виходячи з кабіни, ступали прямо на ящики.

тушенка по ленд-лизу
тушенка по ленд-лизу

За спогадами колишнього стивідора другого району Валентина Волчека, на причалах стояло 20 портальних американських кранів, що надійшли до нашого порту по ленд-лізу. Раніше їх спеціально використали для забезпечення висадки знаменитого десанту союзницьких сил у Нормандії, який відкрив у червні 1944 року Другий фронт. Це були надійні, прості в експлуатації потужні «Вашингтони» вантажопідйомністю 35 тонн, «Клейди 20-40 тонн, Амерікен Хойсти 5-10 тонн.

одеський порт після війни

1946-го до Одеського порту прибули зі США плавкран «Віллей» вантажопідйомністю 100 тонн та плавкран «Брідж-Драво», 60 тонн. Прийшли перші електронавантажувачі типу «Кларк» вантажопідйомністю 0,5 і 1,5 тонни, що дозволило приймати океанські судна.

одеський порт після війни

«Нераціональне використання речей»

Як згадувалося, США поставили по ленд-лізу кілька сотень тисяч вантажівок. Коли союзники виявили бажання отримати за них грошову компенсацію, радянська сторона вирішила повернути машини.

Як розповідали очевидці, і в тому числі Дмитро Нікітов, конвеєр з підготовки та навантаження «Студебеккерів» на судна працював таким чином: «В одній частині порту наші механіки миють, драять та фарбують машини. В іншій, прямо на причалі, біля борту американського «лібертоса», стоїть величезний прес, який виготовляє з вантажівок коржики. Коржики подаються в трюм.

Наші, бачачи таке варварське ставлення до техніки, запросили Москву: мовляв, немає сенсу ремонтувати машини. Москва відповіла: ремонтувати неодмінно. Так, з іскри «холодної війни», кинутої на причалі порту, спалахнуло полум’я першого і, мабуть, останнього в післявоєнній історії Одеського порту стихійного протесту докерів. Ситуація в порту склалася настільки вибухонебезпечною, що залагоджувати її взявся сам командувач Одеського військового округу маршал Г.К. Жуків. У результаті американцям довелося від гріха подалі згорнути таке нераціональне використання добра, забирати свій прес і зніматися з якоря додому … »

Після війни

Програма ленд-лізу стала згортатися після перемоги над нацистською Німеччиною у травні 45-го. Свою ж діяльність агентства ленд-лізу завершили 2 вересня 1945 з капітуляцією Японії у Другій світовій війні. Втім, справу ленд-лізу продовжила ЮНРРА або Адміністрація допомоги та відновлення ООН. Одна з її міжнародних місій працювала в Києві, завдяки чому в перехідний від війни до миру період на 1 серпня 1947 року Україна отримала від ЮНРРА загальну допомогу на суму 3 641 667 рублів.

Допомоги тоді, крім розорених війною України та Білорусі, після окупації, всіх спустошень і потрясінь потребували також Греція, Польща, Югославія, Албанія, Австрія, Італія, Чехословаччина, Китай.

Особливо важливою була діяльність ЮНРРА як міжнародного фонду допомоги з постачання продовольства та предметів першої життєвої необхідності.

Після війни ЮНРРА, підконтрольна системі ООН, Америці стала потрібна. Натомість США висунули в середині 1947 року новий план допомоги, згідно з їхнім баченням повоєнного майбутнього Європи. Це знаменитий план Маршалла. Однією з головних рис плану було виведення такої допомоги з-під контролю ООН.

одеський порт після війни

* * * * *

У повоєнний період висловлювалися різні оцінки ролі ленд-лізу. В історіографії СРСР применшувалася значущість поставок, тоді як союзники часто їх перебільшували. Проте не підлягає сумніву, що поставки в період з 1941 по 1942 були найважливішими для підтримки обороноздатності СРСР.

хлопчик на підніжці автомобіля

Фото з архівів автора

Актуальна інформація ЗА Одесу у нашому Telegram каналі! Новини, фоторепортажі та історични факти про Одесу.
Читайте нас у Viber! На каналі «Комуналка» розповідаємо про комунальні платежі, тарифи, пільги та субсидії.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Ще за темою
Всі новини
Вибір редакції
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: