Марго: «Я загалом не відзначаю такі свята. Оскільки 9 травня більше проросійська дата, а я виступаю проти всього російського, тому не буду».
Олександр: «Я понад 60 років його відзначаю, чому маю припинити? Тільки тому, що влада змінилася?».
Наталія: «На жаль, не можу відповісти. З однієї сторони, наші дідусі й бабусі захищали, звільняли наше місто, а з іншої – сьогодні досить складна ситуація, тож під питанням».
Валентина: «Ні, в жодному разі. Навіщо?».
Ірина: «Мій батько воював, мій дідусь воював, всі мої рідні воювали, а я підтримую свою родину. Своїх предків треба берегти, і пам’ять треба берегти, оберігати, а майбутнє – самим будувати, але минуле – не чіпати».
Анна: «Більш актуально те, що відбувається зараз. І для мене Днем Перемоги буде день, коли скажуть, що в нашій країні вже мир нарешті та що ці покидьки повністю звільнили нашу територію».
Олег: «Складне питання. Не знаю. Взагалі-то я не відзначаю свята, у мене робота. 8, 7, коли був підписаний мир, а те, що там у рашці святкують, – це мене не цікавить».
Ксенія: «Можливо, поїду в село, до рідних, але не знаю, якщо чесно. Для мене зараз це свято незрозуміле, тому що в нас же перенесли дату. Можливо, 8-го числа, як і всі, як і треба, будемо відмічати, вже не 9-го».
Катерина: «Я не планую особисто, бо я не вважаю це прямо святом, мені підходить 8-ме число як День пам’яті. Я не дуже люблю цей совковий наратив про «перемогу». Це трагедія по більшості, перемога над фашизмом так, але не на часі вже таке».
Марго: «Я точно такої ж самої думки, і не планую святкувати».
Анатолій: «Є свято державне, 8 травня – День пам’яті, перш за все. 9-те хто хоче, може відзначити, але яке це свято, коли стільки мільйонів людей загинуло. Тому – це таке умовне свято. Воно було встановлено в іншій державі, і тут є дуже багато нюансів, я не хочу нікого ображати, ветерани щоб не ображались, але все-таки – це День пам’яті, пам’яті тих, хто загинув і воюючи, і не воюючи. Це страшна трагедія, яка, на жаль, зараз повторюється».
Євген: «Тільки якщо 8-го. Як Європа, так і ми повинні відзначати».
Валерій: «8-го – так, а 9-го – це вже історія, яка залишилася в Радянському Союзі. Наші діди воювали, але як Європа, так і ми, можемо відзначати 8 травня».
Микола: «8 травня буду відзначати, а 9-те – ні. Тому що День Перемоги – 8 травня, а 9-те – це ка…пи святкують».
Ольга: «Не планую. У нашій родині не було такої традиції. Але я дуже переживаю, що буде черговий масований обстріл, та, як ми чули, лідер сусідньої держави-терористки просить перемир’я, тобто припинення вогню на цей час. Можливо, це не дуже популярна думка, я хочу мирно, тихо відзначати».
Діана: «Не планую, ніколи не святкувала. Ми відзначаємо 8 травня, для нас воно більш важливе».
Алла: «Відзначати? Ні, не плануємо, але ми вважаємо, що 9 травня – це свято дідів, батьків, ми поважаємо традиції наших предків, це історія наша».
Олена: «Навіть не думала про це, чесно, але 8-го стовідсотково ми згадаємо».
Аліна: «Ні, не планую. Я взагалі рідко відзначаю свята, навіть пов’язані з більш патріотичними датами, ніж ця. Це не наша перемога, наша Перемога – у майбутньому».
Раніше “Одеське життя” запитало в одеситів, що вони думають про події 2 травня 2014 року в Одесі?
