Вербну неділю 2023 року православні християни святкують 9 квітня. До Великодня, гланого християнського свята, залишається рівно тиждень.
Вербна неділя – це одне з дванадцяти головних православних свят. Їх ще називають двонадесятими. Віруючі відзначають його на честь дня, коли Ісус Христос прийшов до Єрусалиму. Тому інша його назва – Вхід Христа до Єрусалиму.
Цього дня православні віруючі відвідують службу в храмі, де освячують вербу та проводять інші ритуали, як чисто церковні, так і народні, які, за повір’ями, зміцнюють своє здоров’я. span>
Вербна неділя: історія назви, чому святять гілки верби?
Освячення верби – один з улюблених християнами ритуалів у наших краях. Але звідки він узявся, чому цього дня святять гілки цієї рослини.
Коли Ісус в’їхав до Єрусалиму на віслюку, жителі міста вітали його пальмовими гілками, а шлях встеляли квітами. Справа в тому, що пальма в Юдеї вважалася символом чесноти та близькості до Бога.
Зокрема, таким чином в Юдеї вітали правителів. В Ісусі люди саме побачили свого нового правителя, царя, тому й надали таку честь. А церську шану і повагу він отримав після того, як за євангельськими легендами воскресив померлого лазаря і здійснив багато інших чудес.
Чому ж тоді святять верби, а не пальми. Тут все просто – на нашій території пальми не ростуть. Ось їх і замінили на дерево, яке першим розквітає навесні. Тому тепер у православних християн верба символізує чесноту, оновлення та нове життя.
Цікаво, що у католиків так і залишилася оригінальна назва свята — Пальмова неділя.
Які є прикмети, звичаї та обряди, пов’язані з Вербною неділею
У Вербну неділю люди приносять гілочки верби до церкви для того, щоб освятити її. Освячені гілки верби, які після церкви приносять до дому, цього дня є символом того, що люди так само, як і юдеї свого часу, зустрічають Ісуса Христа і визнають його Спасителем і царем.
- Зберігають освячену вербу цілий рік.
- Гілкам верби приписували цілющі та магічні властивості. Освячена верба вважалася оберегом для всієї родини — гілочкою торкалися близьких людей, бажаючи їм здоров’я та щастя.
- Є такий обряд, коли після церковної служби прийшовши додому люди, б’ють один одного вербними гілками і примовляють: «Не я б’ю, верба б’є. Будь здоровий як вода і багатий як земля» або «Верба хльост — бий до сліз. Будь здоровий як верба» та ін. Сенс останнього обряду в тому, щоб побажати близькій людині здоров’я та благополуччя.
- Вербними гілками прикрашають ікони, що стоять в будинку. Це має сприяти щастю, благополуччю та здоров’ю всім, хто живе в будинку.
Що не можна робити у Вербну неділю
За церковними правилами у Вербну неділю не можна:
- прати, прибирати, гладити, робити ремонт;
- рукодільничати, вишивати та в’язати;
- готувати гарячі страви;
- сваритися, ображатися, пліткувати;
- влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.
Вербна неділя припадає на період посту, тому в цей день заборонено вживати їжу тваринного походження. Але церква дає послаблення і дозволяє з’їсти трохи риби та випити вина. Загалом, на святковому столі повинні бути страви тільки з рослинних компонентів.
Раніше “Одеське життя” розповідала про свято Благовіщення: що означає це свято, заборони та традиції, з ним пов’язані.
Читайте також:
