Саме час відродити посиденьки: або що робити увечері без світла

– Родичі чи просто сусіди збиралися вечорами невеликими групами у когось вдома, – розповідає Маргарита Бабере, директорка обласного центру молдавської культури у селі Новосільське. – Кожен приходив зі своєю стравою: чи то зі свіжим хлібом, чи то з бринзою, чи то з квашеними помідорами. Щоб із користю проводити час, жінки брали рукоділля. Деякі в’язали, інші пряли, вишивали. Ділились новинами, співали пісні.

– Таким посиденькам передувала важка робота, адже молдавани завжди серйозно готувалися до зими, – розповідає Марія Черня, завідувачка Долинської філії Ренійського центру культури та дозвілля.

– Пам’ятаю, після збирання врожаю мої батьки солили у бочках кавуни, капусту, помідори. У кожному льоху зберігалося до тонни картоплі, по кілька відер олії, а в сараях – мішки з кукурудзою та іншим зерном для живності. До Різдва обов’язково має бути відгодоване порося вагою не менше ста кілограмів. Зерно возили до млина, запасаючись борошном. Продуктів у засіках було стільки, щоб вистачило сім’ї до нового врожаю. Ми, діти, теж брали участь у всіх роботах по дому.

У дитинстві я злилась на свою бабусю, яка щодня заставляла мене працювати. Вона вчила, що в будинку завжди має бути приготовлена ​​їжа, тепла вода та чистота. Тільки ставши дорослою, я оцінила уроки своєї бабусі Ксенії Памбук – все вмію робити по господарству, тому дуже вдячна. Щодо рукоділля на посиденьках, то моя бабуся була великою майстринею з пошиття та ремонту кептарів – жилеток з овчини. Їй односельці приносили поношені кептарі, вона обшивала їх новою тканиною і вишивала – було дуже красиво!

Читайте також:

• Ялинковий базар по-одеськи: звідки живі красуні та скільки коштують (фоторепортаж)
• Як готуються до святкування Різдва жителі Буджаку
• Що відбувається поруч з головною ялинкою Одеси? (фоторепортаж)