Ключові моменти:
- Провулок Фурманова в Одесі отримав нову назву.
- Його назвали на честь поетеси Олени Теліги.
- У 1942 році її заарештували та розстріляли нацисти.
- Перейменування відбулося в межах деколонізації топонімів.
Перейменування провулка відбулося за рішенням історико-топонімічної комісії Одеси відповідно до державної політики деколонізації. Біографія Олени Теліги ґрунтується на дослідженнях українських істориків, архівних документах і матеріалах, присвячених українському визвольному руху та трагедії Бабиного Яру.
Чому провулок Фурманова отримав нову назву?
Раніше провулок носив ім’я Дмитра Фурманова — радянського письменника, комісара Червоної армії та автора роману «Чапаєв». Під час Громадянської війни він був активним більшовиком, обіймав політичні посади та брав участь у формуванні радянської пропаганди.
Історико-топонімічна комісія Одеси ухвалила рішення відмовитися від радянського топоніма та назвати провулок на честь Олени Теліги. Перейменування стало частиною державної політики деколонізації, яка передбачає заміну назв, пов’язаних із російською імперською та радянською історією, іменами людей, які зробили внесок у розвиток української культури та державності.
«Одеське життя» підготувало Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (оновлено). Сподіваємося, він буде для вас корисним.
Хто така Олена Теліга?
Олена Теліга народилася 1906 року в селі Іллінському поблизу Москви в родині інженера-гідротехніка та вчительки. Незабаром сім’я переїхала спочатку до Санкт-Петербурга, а потім до Києва, де майбутня поетеса навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської.
Після поразки Української Народної Республіки батько Теліги, який входив до складу уряду УНР, емігрував до Польщі. Сама Олена певний час залишалася в Києві, переживаючи важкі роки безгрошів’я та голоду. Згодом вона переїхала до Чехословаччини, де закінчила історико-філологічний факультет Українського педагогічного інституту імені Драгоманова в Празі.
Саме в Празі розпочалася її літературна діяльність. Твори Теліги друкувалися в журналі «Літературно-науковий вісник», який виходив у Львові під редакцією Дмитра Донцова.
Із 1929 року Олена Теліга жила у Варшаві, викладала в українській школі та брала активну участь у культурному й громадському житті української еміграції.
Після початку німецько-радянської війни у 1941 році вона нелегально перетнула кордон, спочатку прибула до Львова, а згодом переїхала до окупованого німецькими військами Києва.
У столиці України Теліга очолила Спілку українських письменників, співпрацювала з газетою «Українське слово», редагувала літературний тижневик «Літаври» та увійшла до складу Української Національної Ради.
Коли німецька окупаційна влада заборонила вихід «Літаврів», вона відмовилася припиняти свою діяльність. У лютому 1942 року Олену Телігу заарештувало гестапо. Невдовзі її розстріляли. Точне місце й дата загибелі невідомі, однак більшість дослідників вважає, що вона була вбита в Бабиному Яру разом з іншими українськими діячами.
Читайте також: Чому в Одесі зникла вулиця Братів Поджіо і хто такий Василь Фащенко
