Провулок Попова в Одесі назвали на честь винахідника радіо чи ні?

Провулок Попова в Одесі назвали на честь винахідника радіо чи ні?

Люди, які народилися в СРСР, сумнівів не мали – радіо винайшов росіянин Олександр Попов. Те, що весь світ вважає інакше, так це все тому, що росіянам позаздрили. А щоб сумнівів ні в кого не було – давайте назвемо на його честь побільше вулиць. Отож і в Одесі назвали. Ну а варто це робити чи ні, вирішуйте, прочитавши цю статтю «Одеського Життя».

Зараз це Каретний провулок

Цей провулок зараз називається по-старому Каретним. А перед цим він носив ім’я Олександра Попова, як і розташована зовсім неподалік моя «альма матер» – Одеський електротехнічний інститут зв’язку.

Розповідати зараз, що Попов – винахідник радіо, це однаково, що відкривати Америку через вікно в Чикаго. Це було на колишній одній шостій частині суші, тобто з часів СРСР, аксіомою чи безперечною істиною.

Ну, мовляв, як же, РОСІЙСЬКИЙ вчений Попов придумав радіо – і нічого тут повітря трусити, даремно обговорюючи тему. Але річ у тому, що у світі є різночитання та розбіжності з приводу першості Попова. І дуже обґрунтовані. Ось це і пропоную сьогодні «обкашляти».

Будь-який одесит – моряк: чи то за душевним станом, чи то за трудовою книжкою. І флотський жаргон усі одесити легко «наздоганяють». На судні мотиль – це механік, дід – це стармех. А ось марконі на будь-якому судні під будь-яким прапором – це хто? Це судновий радист. Що за слово?

А це «фамилие такое», як казав Кіт Матроскін. Дуже багато дослідників «глибини глибин» цієї теми титул лідера надали італійцеві Гульєльмо Марконі. А ще сербу Ніколі Тесла. А ще британцю Оліверу Лоджу. А ще німцю Генріху Герцю.

Читайте також: Вулиця Лопатто в Одесі: як вчений потопив кораблі ворога і врятував завод

П’ять винахідників радіо

До речі, коли 24 березня 1896 року Олександр Попов на ЗАКРИТОМ засіданні фізико-хімічного суспільства на Петербурзі доповів, що здійснив передачу радіотелеграми, він уточнив, що з допомогою передавача і приймача своєї конструкції передав набрані абеткою Морзе слова «Генріх Герц».

На слові «закритому», тобто. таємницею, акцент зроблений недарма. Адже ряд істориків стверджують, що фактично довести свою першість Попову завадив режим секретності, яким він був пов’язаний, працюючи на військовий флот росії.

Але сербський учений Тесла ще 1893 року офіційно запатентував (!) свій радіоприймач. Пріоритет його першості над італійцем Марконі визнано судом 1943 року. Хоча, якщо об’єктивно, то кожен із перелічених вище вчених вніс у цю тему свій внесок, і багато дослідників вважають, що однозначно визначити чийсь пріоритет на винахід радіо неможливо в принципі. Дебати, що тривають досі, показують, що ідея витала в повітрі, а великі уми мислять паралельно.

Ви також можете дізнатися: Вулиця Гефта в Одесі: як чистокровний німець врятував робітників судноремонтного та втопив окупантів

Так, професор Генріх Герц ще в 1887 році відкрив електромагнітні хвилі, що розповсюджуються зі швидкістю світла, провів і описав досліди щодо їх передачі на відстань без проводів за допомогою створеного ним генератора.

Про використання відкриття німець не думав, заявивши: «Це абсолютно марно». Нікола Тесла, який на той час працював у США, в 1893 році в ході досліджень атмосферної електрики винайшов антену, а потім успішно експериментував з передавачем і приймачем власної конструкції.

Олівер Лодж 14 серпня 1894 року в Оксфордському університеті продемонстрував передачу радіосигналу з однієї будівлі до іншої на відстань 40 метрів. Для практичного застосування апаратуру потрібно було вдосконалити, але Лодж вирішив даремно не вбивати на цей час.

Винахідник з Болоньї Гульєльмо Марконі зайнявся конструюванням радіопередавачів та приймачів у грудні 1894 року та подав заявку на винахід 2 червня 1896 року, тобто через два місяці після першої радіопередачі Попова. 2 вересня у Солсбері під Лондоном він публічно продемонстрував свою апаратуру, передавши при цьому не два слова, як Попов, а текст.

Будучи, за його словами, пов’язаний із секретністю, Попов публічно повідомив про свої роботи лише 31 жовтня 1897 року, коли про досягнення Марконі вже знав увесь світ. Причому тоді Попов визнав свої роботи незавершеними: «Зв’язкової телеграми ми не зуміли надіслати, бо всі деталі приладів потрібно ще доопрацювати».

Перша публічна демонстрація передавача та приймача Поповим відбулася 18 грудня 1897 року. Російський патент він оформив лише 1901 року, але до смерті у грудні 1905 року відстоював свою першість перед Марконі.

Перший організував радіозв’язок на території України

Хоч би що там було, але Олександру Попову – «респект і поважуха». Як мінімум тому, що його ім’я значиться в моєму дипломі – ОЕІС ім. А.С. Попова. А ще тому, що ні хто інший як він організував перший цивільний радіозв’язок на території України.

І не десь там: це сталося 30 грудня 1902 року на лінії Херсон – Гола Пристань. Що за пристань, спитайте? Загальновідомо, що моя рідна Херсонщина – кавуняча столиця України. Так ось, Гопрі – «кавуняча» столиця Херсонщини.

Ну і куди ж у такій серйозній справі без одесита!? Проект бездротового телеграфу склав головний механік поштово-телеграфного округу одеський інженер Бухгейм. Він же керував роботами. У Херсоні радіостанція розміщувалась у будівлі поштово-телеграфної контори.

Вас також може зацікавити: Від Засядко до Королева: як в Одесі зароджувалася космонавтика та ракетобудування

Радіостанція у конторі Херсона тоді проіснувала недовго. У 1907 році, через технічну недосконалість обладнання («рашн топорейшн» – жартують у нас на англійський зразок), її демонтували.

Сьогодні це було звичайне відділення Укрпошти. Минулого року в цей старовинний будинок з пам’ятною дошкою біля входу «прилетів» з лівого берега від «охоронців російської історії», якби вони були прокляті.

Попов чи Марконі?

Марконі став великим підприємцем, в 1897 році він заснував у Британії фірму The Wireless Telegraph & Signal Company», а 1898 року відкрив там завод з виробництва радіоапаратури. Він отримав Нобелівську премію (1909) і титул маркіза Італійського королівства. Попов отримав орден святої Анни та Велику золоту медаль Всесвітньої виставки у Парижі 1900 року.

Багато істориків вважають за краще говорити про винахід радіо Поповим і Марконі. У цивілізованому світі більше знають ім’я італійського вченого. Але зі зрозумілої причини у Великій Радянській Енциклопедії 1955 Марконі взагалі не був згаданий.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

купить квартиру в Одессе

Вибір редакції