Ключові моменти:
- Останній примірник медалі до 600-річчя Одеси вирушив до музею в Снятині.
- Медаль була виготовлена до ювілею Одеси та символізує історію міста.
- Останній екземпляр медалі стане частиною колекції музею, пов’язаного з історичними подіями 1415 року.
Ювілейну медаль, точніше останній її примірник, створену до 600-річчя першої письмової згадки про Одесу, відправили до Снятина — міста, безпосередньо пов’язаного з подіями 1415 року. Про це повідомив голова громадської організації «Одесі 600+» Валерій Ліверінов.
Свідком заходу стала журналістка «Одеського життя». Чому останній примірник відправили до Снятина? За історичними джерелами, саме у цьому місті відбулася зустріч послів, під час якої згадувалося наше місто. Це вважається ключовим документальним свідченням існування Одеси у XV столітті.
Одесі-600: коли було святкування та як з’явилася медаль
У 2015 році, коли Верховна Рада України постановою від 11 лютого офіційно визнала 600-річчя Одеси (перша згадка — 1415 рік, 19 травня, зустріч послів Константинополя та польських представників у Снятині), у місті почалися дискусії, як відзначити цю дату.
— Ми вирішили зробити ювілейну медаль, — розповідає Валерій. — Розробляли її разом: художники, історики, краєзнавці — було дуже жваве обговорення. Автор — скульптор, заслужений художник України Олександр Коваль (на жаль, його вже немає з нами).
Медаль бронзова, діаметр близько 132 мм. На аверсі — напис «Кочубіїв, Одеса» по периметру та зображення чайки.
Були різні думки: робити один примірник чи серію? Допоміг тоді голова фракції «Самопоміч» в Одеській міськраді Павло Гайдай (зараз він уже не в Одесі). Він запропонував зробити обмежену кількість ексклюзивних медалей і подарувати їх музеям світу, пов’язаним з історією 600-річчя Одеси.
Вибрали п’ять адресатів:
- Національний музей історії України (Київ)
- Одеський краєзнавчий музей
- Національний історичний музей Литви (Вільнюс)
- Історичний музей у Кракові (Польща)
- Музей Топкапи (Стамбул, Туреччина)
Згодом додали ще шосту медаль — для музею в Снятині (Івано-Франківська область), де й відбулася та історична зустріч 1415 року.
— Усі музеї погодилися прийняти подарунок. З турецьким Топкапи були невеликі бюрократичні затримки, але обласна адміністрація (управління культури) допомогла, — додає Валерій.
Виготовили рівно шість примірників. П’ять уже передали музеям, шостий досі зберігається у Віри Коваль ― вдови Олександра Коваля.
— А де одесити можуть побачити цю медаль?
— В Одеському краєзнавчому музеї. Там є один примірник — і пересічний одесит чи гість міста може прийти й подивитися.
Зараз є ідея — зробити невелику презентацію-відправлення останньої медалі.
— Це вже не просто медаль, — підсумовує Валерій Ліверінов. — Це символ того, що Одесі не 200 років, як нам довго розповідали, а значно більше. І це наша історія, яку ми самі маємо берегти й передавати далі…
Раніше ми розповідали, якою була Одеса більш ніж 600 років тому, з ілюстраціями та відео.
Читайте також: 610 чи 231: скільки років Одесі насправді — розгадуємо таємницю віку нашого міста
Фото медалі ― Валерій Ліверінов. Фото Валерія ― авторки
