До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України додали новий елемент – «Традиція приготування та споживання обрядового хліба до Дня Святого Георгія села Криничне».
Наказ про це 17 лютого 2023 року підписав Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.
«Традиція приготування та споживання обрядового хліба до Дня Святого Георгія села Криничне» стала новим елементом нематеріальної культурної спадщини України.
Традиції – 200 років
Традиція випічки п’яти обрядових хлібів з одного замісу та святкового ритуалу їх вживання у День Святого Георгія практикується болгарами на Одещині майже 200 років.
- Боговиця – округлий хліб трохи плоскої форми, прикрашений зверху чотирма перехресними джгутами, покладеними на поверхні у вигляді квітки, що символізує сонце та весняне пробудження природи. У центрі хліба – квітка жоржини з тіста або у вільних квадратах між чотирма перехресними джгутами розташовані символи птахів та квітів. Вага хліба: 2 кг; діаметр: до 40 см; висота 10-12 см.
- Ущерька – круглий хліб з символами, що трохи прихлопує: розташований по колу незамкнений джгут (відкритий загін для овець), непарна кількість маленьких кульок з тіста (вівці), джгут у вигляді гака (посох пастуха) і фігурка людини (пастух). Вага: до 2 кг; діаметр: до 30 см.
- Каравай – високий святковий хліб, що виготовляється з переплетених різної кількості джгутів, які кожна господиня робить залежно від традицій своєї сім’ї. Вага: 3 кг; діаметр: 50 см; висота до 25 см.
- Рінгел – фігурно переплетений хліб із двох або кількох джгутів, обов’язково з наскрізним отвором посередині. В отвір вставляється чаша з вином і підноситься зі шматочками хліба кожному з учасників трапези, який повинен скуштувати шматочок хліба, змочивши його у вині. Вага: 1 кг; діаметр: до 30 см.
Як роблять і їдять унікальний болгарський хліб на Одещині
Виготовленням хліба займається старша жінка у ній.
Замішується хліб у маленькій кімнаті з піччю, яка за потреби з вечора трохи топиться для підтримки потрібної температури. Замішується тісто в прикрашеному квітами дерев’яному кориті з додаванням солі та води.
З тіста господиня робить п’ять хлібів:
- Боговиця (на честь Бога і св. Богородиці);
- Рангель (на честь св. Архангела Михаїла);
- Корави (на честь св. Георгія);
- Дві ущерьки (символ свята).
О п’ятій годині дня кожна господиня приносить на колективну трапезу на вулиці обрядові хліби власного виготовлення, сковороду з Курбаном (страву з баранини), зелену цибулю, часник (що досі не використовується) і вино.
Їжа розкладається на столах, розташованих уздовж вулиці, за якими збираються усі мешканці вулиці.
День Святого Георгія – це безсарабський Новий рік
У поданні бессарабців рік ділиться на два періоди – літо та зиму. Гергюу’ден (День Святого Георгія) – так називають це свято у селі Криничному на Одещині, що символізує початок літа, початок нового землеробського року та знаменується відродженням природи після довгої зими.
Назва пов’язана з християнським великомучеником Святим Георгієм Переможцем, який завдяки войовничій силі визнаний Святим першої величини. До дня Святого Георгія, що знаменує настання літа – періоду тепла, родючості та багатих урожаїв якраз і готують обрядові хліби: збитки, рангель, коровай та боговицю.
Раніше “Одеське Життя” розповідала, що 13 унікальних страв з Одеської області увійшли до кулінарного атласу України.
Читайте також:
Їжа, обряди та будівництво: чим Одещина збагатила українську культурну спадщину
Фото: Віртуальний музей “Вітрина Закарпаття”
