Не одними повітряними тривогами та «прильотами» живе місто. І хоча тривога не залишає нас вже більше ста днів війни, місто живе, місто дихає і навіть примудряється після чергових тривожних новин крокувати життєстверджуючим курсом. Куди сьогодні? На знамениту одеську Книжку.
Пам’ятається, у тридцять перший день воєнного стану в Одесі ми вирушали на одеську Книжку ій переконалися, яким курсом вона йде і чим дихає.
Що змінилося сьогодні? Ну хіба що курс долара, а ось основний курс ринку на Олександрівському проспекті той самий: життєствердний.
Знову вуличне піаніно запрошує всіх бажаючих пограти.
Виставка плакатів вражає різноманітністю вираження однієї-єдиної ідеї — нашої якнайшвидшої Перемоги, «особливого» ставлення до ворога, де кермує не лише ненависть, а й відверта зневага. Кожна така “картинка” – як жало. Адже мова плаката особлива, а з 24 лютого ця його якість загострилася, стало по-справжньому гострою.
Втім, не встигнете ви вивчити плакати, як звуки живої музики покличуть вас зайняти місце, щоб побачити музично-театральний балкон, що став уже знаменитим, на Олександрівському проспекті.
Ось як вийшло: Книжка тепер стала залом для глядачів, балкон — сценою. Втім, як ми сьогодні переконалися, оркестр радував численних глядачів не лише на балконі, а й під ним.
І хто сказав, що Музи замовкають, коли йде війна?
Це треба бачити та чути! Кожен виступ супроводжується такими оваціями, такими захопленими вигуками, що забуваєш про все.
— Я живу на Пересипу. На Книжці до війни бувала дуже рідко. Тепер намагаюся сюди приїжджати частіше, особливо в суботу і неділю… Не знаю, як у кого, але коли вночі повітряна тривога, то після цього я вже не можу заснути. Нервую багато. А тут такий заряд бадьорості та оптимізму отримуєш! — каже одеситка Ірина.
— Завжди Книжку любив. А тепер саме тут одеське місце в дні війни вийшло — у кращому розумінні, — почула я ще один висновок від літнього одесита.
На Книжці зараз слухають музику та збирають кошти для наших ЗСУ, піднімають один одному настрій, вивчають викладений товар та п’ють каву-чай-какако.
Є люди, які приходять сюди «просто так» — посидіти, наповнитись усім побаченим-почутим. А все побачене-почуте на відомому абсолютно особливому ринку в самому центрі міста виглядає і чується з особливим позитивом.
Це ж наша Книга, яка вже понад сто днів війни не змінює свій такий головний одеський курс!
Читайте також:
Військовий стан в Одесі, тринадцятий день: Книга, квіти, погода “з привітом”
Військовий стан в Одесі, день 41-й: фонтани, що забили, і незвичайний вернісаж на Книжці
Фото Марії Котової
