Це тільки здається, що до Великодня ще далеко. І це тільки здається, що в Одесі «не до свят»… Напередодні впевнились: цьогорічний літній квітень красується не тільки квітами…
Дві жінки сидять собі, розмовляють тихенько. Прислухаюсь: розмова – про Великдень.
– Пізній Великдень – це до чого?
– Це – до великого свята.
– От якось не свят…
– А ти спробуй настрій змінити. Великдень – це ж свято самого життя. Я от паски збираюсь пекти.
– Ти?! Паски пекти?! Ти ж завжди купляєш готові!
– От в тому й річ, що цього року перший раз в житті буду пекти. Обов’язково!..
Прислухалась – навіть настрій піднявся. До речі, а що там є у продажу для пасочок і крашанок?..
От чи то не придивлялась, чи все-все це тільки з’явилось. Пройшовши ринками та магазинами впевнилась: для пасочок та крашанок є все! Здається, навіть більше, ніж треба.
Звісно, готові пасочки ще не продають. А от все інше… Ви ж тільки придивіться на ці кошики, аби потім все спечене (чи куплене) принести до церкви в Великдень та посвятити.
Кожний кошик, здається, – своєрідний витвір мистецтва. Навіть почула від продавчині (о, ця реклама по-одеськи!): «наші кошики – не просто красиві, а ще й щасливі!».
Інша продавчиня (ну наче гід!) розповідає, як приємно пекти паски у цих красивих формах, кожна ж має свій розмір, свій малюнок. виріб виходить – супер!
А далі… Барвники, посипки. І такі прикраси для пасочок, що кожну хочеться розгледіти, сфотографувати чи просто помилуватись.
Все є і для крашанок. Їх можна «класично» фарбувати-розмальовувати, а можна скористатись спеціальними наклейками з малюнками. Вам ще й розкажуть, як це зробити «правильно».
Ну а якщо вам треба «щось таке незвичне», то, мене особисто (наприклад, для подарунка) привабило велике «золоте» яйце. Точніше, щось на кшталт іграшки у вигляді яйця, наповненого «золотими» шоколадними медальками…
Фото авторки
