У Ренійській громаді попрощалися з воїном Борисом Добротою

На захист Батьківщини Борис став у перші дні широкомасштабної війни, 6 березня 2022 року. Про це в селі майже ніхто не знав, лише самі близькі.

Звістка про загибель 26-річного воїна стала ударом для всіх його односельців.

Сержант з майбутнім офіцера

В день похорон у Новосільське приїхало чимало побратимів і посестер Бориса – його друга родина, яку він здобув майже за три роки війни. Знайшов можливість приїхати і його бойовий командир, ім’я якого ми не будемо називати.

– Останнім часом ми тримаємо Донецький напрямок, – розповів нам офіцер. – Борис був командиром зенітно-артилерійського взводу, і справлявся із завданнями дуже вміло. Сержант постійно навчав новачків, допомагав керівному складу. Він для мене був не лише підлеглим, а надійним другом. У майбутньому я бачив його бойовим офіцером. Він був дуже вибагливий до себе і до підлеглих, а це необхідно, щоб виконувати бойові завдання. Я бачив – всі рівнялись на нього. 23 січня підрозділ Бориса потрапив під обстріл – ворожа міна забрала його життя.

– Це була трагічна випадковість, на війні так буває, – каже полковник Олександр Сєріков, який у перші місяці війни готував Бориса Доброту та його товаришів. – Борис був у складі першого загону, який проходив спеціальну підготовку – військова топографія, підривна справа, розвідувальна підготовка тощо. Ми готували невеликі групи, які могли діяти самостійно.

Підхід командира: «Роби, як я»

– Боря вже прийшов з деяким досвідом, тому що він пройшов «срочку», – розповідає його побратим Олександр Пасторов. – З початком широкомасштабки повернувся до армії, це був дуже сильний крок. Борис розумів, що Батьківщина під загрозою. Треба захищати рідну землю, своє село, своїх рідних. В перші місяці війни до військкоматів вишикувались черги справжніх патріотів, і Боря був серед них.

– Моя справа була навчити хлопців воювати: гаслами та прапорцями не виграти цієї війни, вона дуже жорстока, вчитися треба серйозно, – продовжує Олександр Сєріков. – Був такий підхід: «роби, як я». Сьогодні не можна за принципом «роби, як я сказав». У сучасній війні багато залежить від командира. Якщо його підлеглі знають, що командир сам все вміє, хлопці йдуть за ним, тому що вірять, навіть якщо буває важка ситуація. Боря Доброта став саме таким командиром.

Читайте також: В Одесі на новому меморіалі дзвонитиме дзвін по загиблими героями

Всі дівчата в школі були під захистом Борі

– Боря завжди був хлопцем, на якого можна покластися, – каже його класна керівниця Віоріка Мітіоглу. – У нашому класі, а це був випуск Новосільського ліцею 2015 року, всі дівчата завжди були під захистом Борі, він нікому не дозволяв їх ображати. Здобувши атестат, вступив до училища водного транспорту, отримав спеціальність матроса-моториста. Але в море так і не пішов.

В нього була дівчина. В серпні минулого року вони одружились. Ми всі дуже пишаємося Борисом – він став чоловіком-воїном, справжнім захисником.

Завжди усміхнений і позитивний

Показово і те, що Борис Доброта – мешканець молдавського села, де у сім’ях розмовляють молдавською мовою, останнім часом поступово перейшов на державну.

– Ще коли наша група проходила навчання, ми всі розмовляли російською, – згадує Олександр Пасторов. – Це Бессарабія, байдуже, якою мовою ти розмовляєш – болгарська, молдавська, українська, гагаузька, російська. Але потрохи всі почали згадувати українську, треба вже переходити на державну мову. Хочу сказати, що з нашої групи Борис був найпозитивнішим. Навіть якщо він був без настрою, то виражав це з гумором – всі посміхались. Перед моїми очима він так і залишився – завжди усміхненим. В нього було прізвище Доброта, і воно цілком відображало його сутність.

Ще на тему:

• Вилкове зустрічає Героїв: з полону повернувся Захисник Зміїного та воїн «на щиті»;
• Житель Кубейської громади загинув у бою на Донеччині;
• На Донецькому напрямку загинув воїн із Болграда.