В Україні кожного 14 травня святкують День матері. Їх внесок в наші життя важко переоцінити. Вони народжують, виховують, люблять. Попри все і навіть всупереч війні. Ми розкажемо історію одеситки, яка не планувала материнство в такий складний час. Але не пошкодувала, що привела у світ сина.
Вагалась, чи залишати вагітність
Тримісячний Назарій пообідав та збирається відпочивати. Він спокійно гойдається в колисці, поки ми з його мамою спілкуємось. Хлопчик дав нам трохи часу на розмову. Молода мама Олена Солієнко усміхнена і трохи збентежена. Вона готова розказати про свою нову роль.
Стати мамою Олена хотіла довгі роки. Але каже, що не планувала народжувати в такий складний час. Так вже сталося, що навіть мріяти перестала.
— Може, вже так треба, може, не буде в мене дітей, — згадує жінка. — І коли відпустила цю ситуацію, Бог послав мені дитину.
Олена думала, залишати дитину чи ні. Вагалася через страх. Зважаючи на свій вік, вирішила, що вагітність може стати останнім шансом материнства.
— Коли дізналась, що при надії, — не повірила. Обидва тести показали дві смужки. Розуміння того, що в мені щось живе, довго до мене приходило, — каже жінка.
Назарій зростає без батька. Чоловік від нього відмовився. Для Олени прийняти це було дуже складно.
Після УЗД на чотирнадцятому тижні, отримавши фото малюка, Олена остаточно повірила у свою вагітність. Але ідентифікувати себе як маму жінка змогла лише на п’ятому місяці вагітності. Тоді вона осягнула: у неї буде дитина.
Читайте також: Сьогодні – день, коли можна привітати наших мам
«Я повинна бути здоровою заради сина»
Носити сина під серцем під час сирен і вибухів було важко. Жінка переживала, що це відобразиться на внутрішньоутробному розвитку дитини. Якось влітку вдарив грім. Олена була на вулиці і дуже налякалась. — У мене трусилися ноги, і ледь дошкандибала до п’ятого поверху, — згадує вона.
Та жінка завжди пам’ятала, де черпати сили. Заради сина. Олена уявляла, яким він буде після народження, і якою вона стане щасливою. Представляла себе мамою, бо так довго цього чекала. Каже, що не має вибору і повинна бути здоровою та розсудливою.
Назарій народився 2 лютого 2023 року. Зі слів мами, з’явився на світ хорошим здоровим хлопчиком. Олена завжди хотіла назвати сина Андрієм. Але поки ходила вагітна, передумала. Каже, що її син вибагливий і дуже розумний. Згадуючи день народження Назарія, вона розчулилась і просльозилась. Це був зворушливий момент. Зі слів Олени, жодне відео і розмови про появу дитини не передадуть справжніх емоцій.
— Ти не зрозумієш материнство ніколи, поки сама це на собі не спробуєш, — поділилася мама Назарія.
Довгий час — місяць або два — Олена звикала до нової ролі. Їй здавалося, що це ненадовго, як сон.
— Здавалося, що я взяла дитинку побавитися. Я не могла зрозуміти, що це на все життя, що я вже мати.
Після другого місяця в новому статусі в Олени з’явилося стійке відчуття, що Назарій — її син, він з нею назавжди, його ніхто не забере.
Читайте також: Діти війни: родина в Харкові жила в підвалі і виїжджала з міста під обстрілами
Діти — це не картинки з реклами
Олена каже, що з появою сина її життя змінилося. Одна з подруг підмітила, що з материнством змінився навіть тембр голосу жінки. Плани й цілі Олени тепер тісно пов’язані з дитиною.
— Перші місяці для мене були складними. Адже діти — це не картинки з реклами. Дивишся, а в рекламі здається, що дитина тільки спить і їсть, — розповіла жінка. — В житті все інакше.
Тому Олена дозволила собі злитися, лютувати, плакати. Казати, коли боляче і важко. Вона проживає всі негативні емоції.
— Я не ховала свої відчуття і не казала: в мене ж дитина, я повинна посміхатися, — згадує Олена. — В непрості моменти материнства, наприклад за частого безсоння через коліки в сина, я повторюю собі, що це не назавжди. Все мине, а потім будуть інші проблеми.
Олена турбується про те, аби виховати сина справжнім, чемним, добрим, достойним.
— Найголовніше — щоб в мене вистачило сил виховати гідну людину, — підсумовує мама.
Читайте також: Юрій Глодан, чию доньку, дружину та тещу вбила у ЖК “Тірас” російська ракета, зараз у ЗСУ
Не потрібно боятися материнства
Олена вважає, що в кожного своя доля. На її думку, ніякі труднощі не повинні стати на заваді рішенню залишити дитину. Коли з’являється малюк, не потрібно прораховувати: як я потягну, чи вистачить в мене здоров’я? Вона гадає, що чим далі заглядаєш у майбутнє, тим більше буде страху. Тому її побажання: варто вірити, що з дитиною в життя жінки все прийде. І їй вистачить всього, аби випестувати малечу.
Олена пам’ятає цю свою помилку. Коли вона завагітніла, то розпланувала життя Назарія далеко наперед.
— Сказала собі: стоп, зачекай. Я не знаю, що мене чекає в житті, — каже жінка.
Вона вважає, що не варто боятися майбутнього. Треба вирішувати проблеми з їх появою.
«Завтра може не бути взагалі»
Олена бажає всім мамам терпіння. На її думку, найголовніше для дитини — врівноважена і щаслива мама. Вона радить жінкам дбати про своє емоційне і фізичне здоров’я. Олена каже, що неправильно ставити потреби сина чи доньки на перше місце.
— Потім я загнусь, і хто буде дивитися за моєю дитиною? — каже жінка. — Принцип, як в літаку: кисневу маску спочатку на себе, а потім на малюка. Біля щасливої мами і дитя буде щасливе.
А ще не треба соромитися просити про допомогу. Олені це складно дається, бо вона завжди хоче здаватися сильною. Хоча це неправильно, вважає жінка. Вона вдячна людям, які її підтримують. На заклик про допомогу їй відгукнулися зовсім чужі люди.
— Я не знала, що навколо мене стільки добра, — розказує жінка.
Олена наголосила, що у війну з дитиною важко щось планувати. Нашого завтра може не бути взагалі. Та вона вважає, що попри всі обставини треба будувати плани — це соломинка, за яку хапається людина і йде по життю. Плани мотивують жити.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Читайте також:
