Новини Одеси та Одеської області

На Одещині селяни започаткували молочний бізнес: як отримати підтримку для цього (фото, відео)

На Одещині селяни започаткували молочний бізнес: як отримати підтримку для цього (фото, відео)

Розпочати молочний бізнес за підтримки міжнародних програм можна не лише за кордоном, а й в українському селі. І навіть у такі скрутні часи. Інвестувати у молочні ферми та заробляти на цьому може кожен підприємливий українець.

Колгоспи – ліквідували, а тварин просто знищили

З розпадом радгоспно-колгоспного виробництва поступово зникли потужні молочнотоварні ферми та свинокомплекси. Живність «пустили під ніж». 

На теперішній час молочна галузь не розвивається. Поштовхом для відродження стала канадсько-українська програма. 

Будівництво сімейних ферм є ключовим етапом у розвитку сучасного сільського господарства, що за оптимальних витрат ресурсів дозволить оптимізувати виробничі цикли та покращити якість молочної продукції.

На сьогодні Ясенівський старостат є беззаперечним лідером на Одещині з розвитку молочного скотарства у приватному секторі. Вже понад 20 селянських родин отримали від канадських спонсорів обладнання, консультації з утримання тварин, будівництва або реконструкції приміщень ферм. На півдні України проект курирує менеджер Сергій Ласіцин, який допомагає сільським жителям впроваджувати програми з молочного скотарства, сироваріння, вирощування плодоовочевих культур.

Як почалась молочна ферма «Коваль»?

Вітання від селищного голови

Оксана і Валерій Ковалі з села Ясенове Друге Зеленогірської громади першими у громаді за підтримки канадської програми SOCODEVI We Prosper («Ми процвітаємо!») звели та обладнали приміщення міні-ферми на 10 корів. 

Канадська неурядова організація SOCODEVI з 2014 року реалізовує проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні», спрямований допомогти українським селянам і фермерам, котрі займаються виробництвом молока.

Подружжя тваринництвом займається змолоду. Валерій більше переймається вирощуванням свиней, Оксана опікується корівками вже понад 15 рокыв. Тож саме вона стала ініціатором створення сімейної ферми.

— Заручившись підтримкою куратора, у липні минулого року ми заклали фундамент майбутньої ферми. Камінь мали свій, бо планували відремонтувати хату. Закупили деревину на 43 тисячі гривень, чимало витратили на цемент та шифер. Загалом зведення будівлі обійшлося в понад сто тисяч гривень власних коштів. Зекономили на будівельниках, бо чоловік — майстер на всі руки і все виконав сам: від зведення стін до встановлення обладнання, — розповіла Оксана Коваль. — Зараз утримуємо вісім дійних корів. Добовий надій взимку становить 80-100 літрів. Молоко забирають місцеві молочники, які переробляють його на сир та сметану. У перспективі плануємо облаштувати власну сироварню. До того ж вже придбали генетичний матеріал биків-плідників джерсійської породи для запліднення наших теличок. Це значно підвищить удої та якість молока.

Оксана Коваль

Оксана Коваль з онукою Радою

Джерсійська порода великої рогатої худоби — одна з найбільш жирномолочних. Поширена в Англії, США, Канаді, Австралії, Данії, Франції тощо.

Особливо важливе питання для Ковалів — заготівля кормів. З ранньої весни родина, що нараховує, окрім батьків, четверо дітей і п’ятьох онуків, трудиться на сінокосі. В полі працюють дорослі, але часто бере в руки грабельки найменша — 9-річна донька Лєра. Найстарша онучка, 14-річна Радислава, вже береться за доїльний апарат та вправно доглядає за корівками. 

— Кормів потрібно дуже багато, тому викуповуємо левади під сінокіс, силосуємо кукурудзиння, яке купуємо, або односельчани віддають. Одним словом, кривавими мозолями забезпечуємо родинний достаток, — зауважила господиня.  

Новосілля у корівнику стало сільським святом

Ясенівські тваринники

На превеликий жаль, відкриття ферми 9 січня проходило без господині Оксани. За день до події жінка потрапила до лікарні. 

Тож гостей зустрічав її чоловік Валерій. Попри 15-градусний мороз, на новосілля з’їхалися представники влади, а також місцеві тваринники — учасники канадської програми, за рахунок якої вони безоплатно отримали обладнання для ферм.

Сімейна ферма «Коваль» також обладнана всім необхідним. Сергій Ласіцин продемонстрував усі технічні пристрої, зазначивши, що вони дадуть змогу родині покращити умови праці, зменшивши час за доглядом корівчин. А найголовніше — суттєво підвищити власні доходи. Загальна вартість грантової підтримки родини склала близько 100 000 гривень.

Корівник

Привітав Валерія Коваля і його родину Зеленогірський селищний голова Володимир Калкатін і вручив подяку за успіхи, популяризацію молочного виробництва та вагомий внесок у розвиток аграрного сектору громади. 

Ясенівські тваринники дарували господарю відра, реманент для догляду за тваринами, шампанське і цукерки до святкового столу. Сергій Ласіцин нагородив господаря «золотою медаллю» за лідерство у справі відродження сімейних молочних ферм. Він висловив сподівання, що ясенівська ферма стане навчальним майданчиком для потенційних фермерів Одещини.

Варто зазначити, що у селі Шликареве Зеленогірської громади родина Беженарів також завершує будівництво власної сімейної ферми.

Досвід Німеччини, Данії та Канади демонструє, що сімейні ферми повертають інвестиції у два-три рази швидше, ніж промислові. До 2027 року в Україні планують відкрити 5 тисяч сімейних молочних ферм. 

Потім було урочисте перерізання жовто-блакитної стрічки і розширена екскурсія. Після чого влаштували вікторину на знання канадсько-української співдружності. Гостей частували напоями та солодощами.

Що отримують фермери?

Тваринам комфортно

В рамках проекту власники корів зможуть отримати доїльний апарат, гумові килимки, поїлки, вентилятори, освітлення, таймер часу та клімат-контролер,  брезентові штори замість вікон, посудину Дьюара для штучного запліднення, електропастуха, а також консультації з різних питань. 

— Добре, коли відкриваються такі ферми, — прокоментував подію очільник громади Володимир Калкатін. — На сесії ми прийняли програму підтримки сільських підприємців. Фінансування становить близько 300 тисяч гривень. Задля розвитку тваринницької галузі та збільшення поголів’я худоби паспортизували 2 тисячі гектарів пасовищ, щоб зберегти їх від розорювання і щоб люди могли випасати свої стада. 

Щоб корови не стали червонокнижними

За три десятиліття незалежності кількість корів в Україні скоротилася вп’ятеро. Якщо наприкінці 1990 року поголів’я становило 8,5 мільйона, то на 1 грудня 2021-го – лише 1,61 мільйона.

Внаслідок російської агресії постраждало чимало фермерських господарств, насамперед на окупованих територіях. Рашисти проявляють жорстокість не лише до людей, а й до тварин, розстрілюючи корівок-годівниць прямо у стійлах. 

За інформацією аналітиків Асоціації виробників молока, значно скоротилися надої «сільських» та «промислових»  корів. Не дивно, що переробним підприємствам бракує сировини, а промислові, малі та сімейні ферми не встигають компенсувати цей дефіцит. І лише збільшення в Україні кількості сімейних молочних ферм зможе виправити ситуацію. 

Нарівні з цим, фермерський тил — це основа продовольчої безпеки нашої країни. Це працьовиті люди, що люблять свою справу і свою країну. Сприяють цьому і країни-союзники, зокрема Канада.  

— Канада й надалі сприятиме економічному зростанню України. Збільшуючи торгівлю та інвестиції для українського бізнесу, ми допомагаємо покращити життя найуразливіших жителів країни, — висловилась міністр міжнародного розвитку Канади Марі-Клод Бібо.

Фото і відео – автора

[mistape]
Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

Вибір редакції