Подружжя Наталя Порубінська та Роман Крайнюк приїхали до Балти у квітні 2022-го. Вони евакуювалися з Харкова після того, як їхній дім на Салтівці постраждав внаслідок обстрілу.
Взяли фарби і пензлі і переїхали до Балти
– Місто трусило від снарядів. Нам пощастило — лише повилітали вікна і пошкоджено стіни. А інші будинки вигоріли, — згадує перші дні війни Наталя.
Наталя і Роман дуже переживали, щоб вціліли ікони – у них були на реставрації три ікони з Балтського чоловічого монастиря. Під час телефонної розмови намісник монастиря архімандрит Андроник запропонував їм переїхати до Балти.
Вони взяли з собою найцінніше — фарби і пензлі. І Балтський костел Святого Станіслава став їхньою новою майстернею.
— Ми думали, що перебудемо у Балті літо, а на осінь повернемося. Але повертатися у Харків поки небезпечно, крім того, тут надійшло багато замовлень, — розказує Наталя.
У митців на новому місці з’явилося багато добрих знайомих і друзів. А також і юна учениця іконопису Юлія. Вони разом з Наталею працюють над іконою Казанської Богоматері.
Від малювання афіш — до іконопису
За фахом Наталя — художник-оформлювач. Працювала художником на заводі, малювала афіші. Але одного разу з легкої руки знайомої потрапила в майстерню з розпису ікон. З того часу іконопис став справою життя.
Свою першу ікону «Спас на убрусі» Наталя написала в 1992 році, і вона одразу потрапила в Харківський музей на виставку святих ликів.
— Іконопис – це Євангеліє у фарбах. Це трудомістка праця, — каже Наталя. — Іконописець має бути віруючою людиною, добре знати богослов’я і дотримуватись певних канонів, бо без цього неможливо відтворити автентичність образу.
У чому секрет фарб із Середньовіччя?
Як розповідають художники, секрет стійкості ікон у фарбі. Іконописці використовують яєчну темперу (італ. tempera – змішувати), як і живописці епохи Відродження. Основними складовими розчину темпери є курячий жовток, скипидарні лаки, мінерали, яблучний оцет і свята вода. До роботи необхідно приступати з молитвою і світлими думками. Крім того, за словами Наталі, митець має отримати благословення від священика на таку працю.
Наталя пише і реставрує ікони. Роман – потальний майстер (поталь – імітація сусального золота). Він золотить фон ікон й іконні рами. Адже саме створення ікони починається з нанесення сусального золота на фон. Золото символізує в іконі світло. Виготовлення ікони тотожне створенню світу, зазначає Роман.
Про що віщує книга з сімома печатками?
У колекції майстрів — понад 500 ікон. Вони розписували ікони та іконостаси для Ізюма, Бахмута, Красного, Лимана, Вовчанська, Безлюдівки та Харкова. Їхні роботи є на Афоні, в Європі та Америці.
І у Балтському монастирі: ікона Божої Матері «Скоропослушниця», «Всіх скорботних Радість», відреставрована двометрова ікона Святого Іоасафа Білгородського тощо.
Сьогодні Наталя та Роман працюють над оздобленням Балтського католицького костелу. Готується триптих: у центрі Богородиця, а по боках Святий Вікентій та Свята Катерина. У центрі олтаря — Агнець Апокаліпсиса на книзі з сімома печатками.
— Цей образ символічний і перегукується з сьогоденням, — каже Роман. — При знятті кожної печатки з книги на людство чекають випробування. Потрясіння змушують задуматися задля нашого ж спасіння.
— Ми — пензлики в Божих руках, — говорить Наталя.
Трапляються і дива
Якось Наталі не вдавався важливий прийом іконопису. Після молитви Аліпію Іконописцю в Києво-Печерській лаврі їй прийшло розуміння, і прийом вдався.
А Роман згадав про одного замовника, якому вони відреставрували ікону Святителя Миколая, та він довго її не забирав. Одного дня ікона впала. І одразу зателефонував її власник. Виявляється, йому наснився Святий Миколай, який наказав забрати ікону, бо інакше справи не будуть іти.
— Кожна ікона має велику благодатну силу зцілення. Їх треба навчитися читати, тоді сакральне мистецтво зазвучить, — переконане подружжя.
