Ключові моменти:
- На Одещині зростає кількість покинутих тварин, попри стерилізаційні програми та роботу волонтерів
- Місцеві жителі й активісти створюють «пункти незламності» для тварин просто на вулицях міст і сіл
- Ветеринари та зоозахисники наголошують: стерилізація — єдиний гуманний шлях зменшення популяції
- За жорстоке поводження з тваринами в Україні передбачена адміністративна й кримінальна відповідальність
В основі цього матеріалу – свідченнях волонтерів, ветеринарів, представників місцевої влади та мешканців Балтської громади. Усі історії — реальні, а коментарі фахівців підтверджують інформацію з точки зору практичного досвіду та законодавства.
Авторка “Одеського життя” побувала на місцях, де тварин рятують буквально з морозу: у селах поблизу Одеси, на вулицях Балти, у притулках та тимчасових перетримках. У матеріалі поєднані репортаж, експертні пояснення та офіційні коментарі, що відповідає журналістським стандартам достовірності й перевірки фактів.
Проблема безпритульних тварин розглядається не емоційно, а системно — з аналізом причин, наслідків і можливих рішень. Саме такий підхід дозволяє говорити про відповідальність громади, ефективність програм стерилізації та роль кожної людини у формуванні безпечного середовища.
Їх викинули, наче сміття: історії про зраду
Дев’ятеро дорослих собак і стільки ж цуценят доглядає пенсіонерка – інвалід другої групи у селі Переможне, що поблизу Одеси. Собак викинули їхні власники, а жінка прихистила їх у себе. А нещодавно їй підкинули ще дев’ятеро цуценят. Інших п’ять покинутих хвостиків вона годує біля свого будинку. Але є «добрі» люди, котрі ображають жінку та погрожують вбити собак.
Схожих історій багато. І про покинутих тварин, і про нелюдське ставлення до безхатьків. Хто їх захищає у Балтській громаді?
У селі Переможне пенсіонерка з інвалідністю ділить останню копійку з вісімнадцятьма собаками, а в Балті волонтери облаштовують для «безхатьків» картонні будинки, щоб ті просто дожили до ранку. Чому, попри роботу стерилізаційних центрів та зусилля зоозахисників, кількість викинутих на мороз тварин лише зростає? «Одеське життя» з’ясовувало, як Балтська громада бореться з наслідками людської байдужості, чому власники бояться стерилізації та чи справді нагодована собака ніколи не вкусить.
Ляля не скулила, навіть не поворухнулась, коли до неї підійшли. Просто лежала у крижаній калюжі і чекала смерті. Але її побачили зоозахисники. Була клініка, рентген, лікування. І букет діагнозів: старість, наслідки збиття машиною або побиття, новоутворення.
– Лялю викинули помирати, – розповідає Ольга Задерей. – Зараз вона на платній перетримці, про неї піклуються. Її фактично підняли на лапи: уколи, памперси, прогулянки. Перетримка потребує фінансів, але Ляля – наша відповідальність доти, доки буде жити.
***
Під пухнастою шубою – скелетик. Її знайшли у люті морози на території військового містечка. Кішечка, яку назвали Міра, знайшла прихисток у притулку для тварин «Кішка-Хромоніжка».
– Вона точно була домашньою. Лагідна, дуже контактна, знає руки, як відкривати двері, – розповідають волонтери. – Шукаємо для Міри родину!
***
Вівчарку в Кодимі хазяйка тримала на короткому повідку, що врізався собаці в шию, натерши глибоку рану. Звернення волонтерів до хазяйки та до поліцейського відділку про жорстоке поводження з твариною не дало результатів. Тоді волонтери із притулку для тварин «Місце під сонцем» забрали пса за згодою хазяйки.
– Коли ми його забрали, то він пив і їв, наче вперше за довгий час. На шиї – рана від мотузки, – розповідає волонтерка Христина Драгомарецька. – Наразі пес під опікою благодійного фонду «12 вартових» у Києві. А справою займаються юристи.
Як пережити собачий холод?
Люті морози нинішньої зими постали питанням життя і смерті для тварин, яких стає все більше на вулицях Балти. І кожна тварина – це результат безвідповідальності людини. Багато з них колись були домашніми улюбленцями, а потім їх викинули. Відповіддю на відданість стали байдужість та зрада.
– Життя тварин на вулиці – це не їх вибір, це наша провина. Холод, голод, байдужість не дають їм шансів вижити. Проте останнім часом у соцмережах запустили тренд доброти – мережевий бізнес, магазини, заправки пускають тварин у приміщення погрітися, – розповідає зоозахисниця з Балти Ольга Задерей. – Кожен з нас може долучитися до цієї доброї справи, зробивши для тварин саморобні будки або просто встановивши картонний ящик з ковдрою чи соломою. Це допоможе їм пережити ще одну морозну ніч.
Цієї зими таких «пунктів незламності» для тварин побільшало на балтських вулицях. На міському ринку, на вулицях, у дворах комунальних будинків частіше стали зустрічатися миски з їжею для тварин. У місті для безхатьків встановлено поїлки з водою.
А як за кордоном?
За кордоном створюють притулки для бездомних тварин, які фінансуються державою і небайдужими людьми. Всі тварини щеплені, стерилізовані. Тварини там під охороною закону.
Знайома, яка мешкає в Італії, розповідає, що там взагалі не знайти бездомних тварин. Всі вони мають господарів. Кожна тваринка зареєстрована і має з народження під шкірою чип. А якщо підопічний з якихось причин гуляє вулицями сам, то на власника чекає штраф, а то й суворіше покарання.
– Італійці люблять своїх пухнастиків. Там навіть є бари, в яких мешкають котики, – каже моя знайома пані Ніна.
Притулки повні, а безпритульних більшає
На жаль, в Україні таке явище – рідкість. Але є добрі люди, які не проходять повз тих, хто потребує допомоги. Волонтери створюють притулки, які виживають на кошти небайдужих людей та фондів.
Але притулки повні, а безпритульних тварин на вулицях все більшає. Тому в Балті, наприклад, знайшли інші шляхи. Двічі на рік проводиться стерилізація не тільки безпритульних, а й домашніх тварин за кошти волонтерських організацій та міського бюджету. Їх стерилізують і випускають у середовище, де вони жили. Як зазначають у міськраді, це суттєво покращило ситуацію – стерилізовані собаки стали менш агресивними, зменшилась і їхня популяція.
Але все ж на вулицях міста з’являються нові бродячі тварини. Звідки вони? Зоозахисники кажуть, це ті, які були домашніми і яких зрадили.
– Люди мають усвідомити, що стерилізація тварин – це єдиний гуманний метод врегулювати їхню кількість, – розмірковує волонтерка Ольга Задерей.
Ветеринарний лікар Володимир Глухов акцентує увагу на тому, що власники домашніх тварин звертаються щодо щеплень. А ось стерилізація тварин їх чомусь лякає.
– Стерилізація жодним чином не шкодить тварині, навпаки, вона на кілька років збільшує тривалість її життя, знімає ризик онкозахворювань, – пояснює пан Володимир.
Читайте також: Штраф за доброту: як в Одесі карають за допомогу безхатнім тваринам
І допомагають, і рятують із зони бойових дій
Фахівці зазначають, що системна робота – це низка заходів, серед яких відкриття притулків, стерилізація тварин, перетримка та передача під опіку, годування, щеплення, ветеринарний огляд, лікування. Все це потребує величезних фінансових витрат. Чи може Балтська громада дозволити собі це сьогодні?
– Балтська громада залучає фахові організації, волонтерів, громадськість. Війна внесла корективи щодо збільшення безпритульних тварин, але їм стараються дати раду волонтерські організації, – розповіла Ірина Матарас, головний спеціаліст із благоустрою відділу розвитку житлово-комунальної інфраструктури Балтської міськради.
Зокрема Балтська громада, місцеві зоозахисники співпрацюють із благодійними та громадськими організаціями «12 вартових», «Зооконтроль», «Місце під сонцем». Волонтери «12 вартових» та «Місце під сонцем» не тільки допомагають безпритульним тваринам, організовують стерилізацію, а й рятують тварин з територій, де йдуть бойові дії.
Нагодуйте тварину, і вона вас не вкусить
Проблемою номер один у місті називають низький рівень обізнаності людей щодо поводження з тваринами. Треба знати, як поводитись із незнайомими собаками та кішками, щоб уберегтися від укусів.
Я маю сумний досвід: мене двічі покусали собаки. Тепер, щоб убезпечитися, я завжди ношу з собою якісь ласощі. Адже собака ніколи не вкусить руку, яка годує.
– Варто хоча б один раз погодувати тварину, і вона назавжди вас запам’ятає й ніколи не вкусить. Якщо ми не будемо їх годувати, то вони будуть агресивними, – переконана Ольга Задерей.
Читайте також: Де в Одесі безкоштовно стерилізувати безхатніх тварин: як діє міська програма
Беріть на себе відповідальність
Ольга Черненко – голова мікрорайону №19 міста Балта – впевнена, що жителі багатоповерхівок, які прихистили у своїх дворах собак, роблять добру справу. Але було б ще краще, якби вони взяли на себе відповідальність і за стерилізацію цих тварин та щеплення, що регулярно проводять міськрада і волонтери.
– Ми маємо розуміти, що треба не тільки нагодувати, а й провести низку заходів, щоб тварина була безпечною для соціуму. А якщо є новонароджені цуценята, то треба їх прилаштувати, – переконана пані Ольга.
Проблема насправді є. І вона вимагає вирішення разом, усією громадою.
Тварин прихищають у магазинах
Мережа магазинів АТБ відреагувала на історію з безпритульним собакою, якого вигнали на мороз з одного з магазинів у Дніпрі. Мережа анонсувала оновлення протоколів, оголосивши про зміни в роботі: тепер, якщо температура повітря нижче -5°C і тварина шукає тепла, потрібно повідомити адміністратора, який діятиме за протоколом.
Коментар юриста
«Кинути напризволяще кошеня чи цуценя або дорослу тварину вважається жорстоким поводженням із тваринами, і є адміністративним порушенням (ст. 89 КУпАП). Якщо це викликало тяжкі наслідки – це кримінальне правопорушення, за яке передбачена відповідальність, включно зі штрафами, конфіскацією тварини та позбавленням волі».
Читайте також:
- «Безпритульні, але не покинуті»: історії волонтерів, що дбають про бездомних тварин
- Безхатні собаки з одеського радіоринку стали зірками соцмереж: історія Олексія та його «драконів»
