Лондон vs Одеса: який досвід британської медицини можна перейняти в Україні

Як працює одна з найкращих медичних систем світу, які технології використовують британські лікарі та що з цього варто запровадити в Україні? Одеські студенти-медики розповіли, чим їх вразила англійська медицина і які уроки можна винести для нашої країни. Тим паче, за реформи української системи охорони здоровʼя брали за взірець англійську систему.

Що пропонує англійська медицина?

Національна служба охорони здоров’я Англії (National Health Service, NHS) є однією із найефективніших і найпотужніших систем охорони здоров’я у світі. 98% грошей в бюджет NHS йдуть із загального оподаткування, і лише 1,2% сплачують пацієнти. Це закріплено на законодавчому рівні. Системою задоволено 53% англійців. Людям подобається, що вона безкоштовна і багато покриває, але не до смаку, що слід чекати на прийом лікаря 2-3 тижні (до цього важко звикають і українці).

Спектр послуг, що покриває NHS, – дуже широкий. Це первинна і спеціалізована допомога, вакцинація, пологи, скринінги стану здоров’я, лікування хронічних хвороб, госпіталізація, оплата ліків (хоча і не завжди повна), невідкладна допомога, трансплантація, паліативна допомога (не завжди в повному обсязі), візити патронажної медсестри. Стоматологічні послуги покриваються частково. До такого переліку безоплатних послуг поступово йде й Україна.

Цікавою є практика щорічних профілактичних оглядів (NHS Health Check). Люди у віці 40-74 роки, навіть без жодних скарг, отримують листа від свого лікаря із запрошенням пройти регулярну перевірку здоров’я. Вона включає оцінку ризику діабету 2 типу, інсульту, хвороб серця, сечокам’яної хвороби та деменції для осіб, старших за 65 років. Лікар дає рекомендації щодо зміни способу життя чи призначає обстеження.

Читайте також: Вакцинація, аналізи, дослідження: як одеситам зробити чекап здоров’я

І робот Да Вінчі не злякав

Відділення травми та невідкладної допомоги Лондонської лікарні – це потужний, технологічно розвинений комплекс. Одеським студенткам навіть довелось попрацювати на багатофункціональному хірургічному роботі Да Вінчі. При використанні такої системи хірург проводить операцію, сидячи за пультом. Він бачить об’ємне 3D-зображення у десятикратному збільшенні та управляє роботом за допомогою маніпуляторів. Робочих «кінцівок» у робота цілих чотири, і всі вони мають рухливість майже 360º!

– Дуже допомогло, що в нашій університетській клініці є така техніка, – каже студентка 6-го курсу ОНМедУ Юлія Сеньковська. – Наш робот навіть кращий за лондонський. Тому я почувалася досить комфортно.

Всіх цікавить також робота повітряної “швидкої” цієї клініки – бригади лікарів прибувають до пацієнтів на гвинтокрилах. Бувають, наприклад, складні травми. І від часу транспортування залежить питання життя та смерті. На мою думку, в Одесі така швидка теж стала б у нагоді. Лікарі не залежали б від пробок, які виникають, наприклад, на Пересипу під час рясних дощів чи снігопадів.

Цікавим спостереженням одеських студентів стало те, що в Королівській Лондонській лікарні активно залучають до роботи парамедиків. Парамедик там – це помічник лікаря. Але, на відміну від України, де на парамедиків вчаться на якихось семінарах та тренінгах, в Британії така підготовка йде у навчальних закладах, зі складанням іспитів і отриманням дипломів та сертифікатів.

Від огляду до операції

Кардіологічна служба Королівської Лондонської лікарні – одна з найбільших кардіологічних клінік Європи. Це семиповерховий будинок, де у дев’яти операційних одночасно виконують, зокрема, коронарографічні дослідження.

Взагалі пацієнту, якщо він потрапив до цієї лікарні, не треба нікуди їхати – всі види допомоги нададуть йому тут (як в Інституті серця МОЗ). Причому за медичною страховкою.

– Можу стверджувати: хоча медичні послуги в Одесі розкидані по різних клініках, за рівнем знань наші лікарі не поступаються британським, – впевнена лікар-інтерн Ірина Гержик. – Щодо навчання, лондонські студенти мали більше практики, ми – через ковід та війну – більше теоретичної підготовки. В усьому іншому ми однакові. Мені сподобались чіткі внутрішні протоколи в клініці. Є готові рішення на багато різних ситуацій, або швидко збирається консиліум, якщо ситуація складніша. Це такий пацієнтоцентрований підхід, щоб рішення не вважав за правильне і остаточне лише один лікар.

З турботою про жінок та військових

Щодо пологового відділення Королівської Лондонської лікарні, перш за все вражають його розміри. Там все сконцентровано – від огляду гінеколога до проведення пологів з правом породіллі обрати вид анестезії. Одеситок здивувало, що жінці дозволяють народжувати природним шляхом навіть за умови, що в неї вже були кесарські розтини. В Україні в таких випадках найчастіше кесарського розтину не уникнути. До уваги беруть точку зору не лише жінки, а й її чоловіка і родичів.

Велику частину роботи виконують акушерки. Навіть приймають пологи без лікаря, якщо перебіг вагітності нормальний. В Україні акушерки отримують досвід зі стажем, в Британії акушерок добре навчають ще до початку їх практичної діяльності. Лікарі та акушерки відпрацьовують на манекенах дії при кровотечі у післяпологовому періоді. І таке навчання триває постійно, щоб підтримувати певний професійний тонус.

Стаття по темі: Передчасні пологи і війна: як українські жінки народжують під загрозою

– Крім пологового відділення, є відділення «Лотос», де можна обрати пологи у воді, – розповідає студентка 6-го курсу ОНМедУ Марія Персіянова. – Якщо є певна мода на такий підхід, тут вирішили піти породіллям назустріч. Жінка проходитиме через пологи не вдома, наражаючи себе на різні небезпеки, а в клініці, де поряд будуть акушери-гінекологи. Є також лікарі, які ведуть вагітних з цукровим діабетом. Є велике онкогінекологічне відділення, де вирішують питання, чи переривати вагітність, спочатку лікуючи онкологію, чи зберігати вагітність жінки. Вважаю такий підхід дуже правильним стосовно жінок.

Відділення політравми Королівської Лондонської лікарні є унікальним для Великої Британії. Це поєднання реанімації, хірургії травми, реабілітації. Там за участю військових хірургів розробили програму прогнозування лікування поранень нижніх кінцівок, коли можливі ампутації. Вона дозволяє розібратись, чи потрібна ампутація взагалі, і зберегти пораненому кінцівку.

Студентка 6-го курсу ОНМедУ Вероніка Мірчева, за пропозицією британських лікарів, переклала цю програму для розповсюдження в Україні. І має надію, що напрацювання британських військових хірургів стануть в нагоді нашим пораненим військовим.

Не сторонні глядачі, а дієві професіонали

Думки, якими поділились молоді лікарі, не залишають сумнівів в тому, що вони мають чіткі уявлення щодо того, якою повинна бути вітчизняна система охорони здоровʼя. Вони розуміють, що не поступаються своїм британським колегам за рівнем знань. Отже, готові запозичувати досвід і відстоювати прогресивні новації для української охорони здоровʼя. Оскільки життя суспільства постійно змінюється, реформувати систему надання медичної допомоги доведеться постійно, відповідаючи на виклики часу. До цієї думки вже призвичаїлися в багатьох країнах світу. Ми ж лише починаємо розуміти, що це довгий і дуже непростий шлях.