Невелика, але потужна команда з п’яти ентузіастів на Одещині власними силами збирає дрони-камікадзе, дрони-бомбери, міні-ракети, системи скидання та інше озброєння, завдяки якому наші військові краще бачать ворога й ефективно його знищують.
Ключові моменти
Хлопці, окрім зброї, також виготовляють пульти, телефони, планшети, уміють ремонтувати й ворожі дрони, які потім повертаються до ворога з «подарунками» від українських воїнів.
Хто ж створив мініатюрний оборонпром, де міні-ракети робили з каналізаційних труб, а тепер можуть зробити навіть «хаймарси».
Організував його житель одного з міст Одещини — людина без військового досвіду, але з величезним бажанням бути корисним і допомагати фронту.
Наш герой ще з 2014 року займався волонтерською діяльністю — підтримував військових продуктами та речами першої необхідності. А з початком повномасштабного вторгнення розгорнув разом з однодумцями справжнє технічне виробництво.
– «Оборонпром» — так жартома назвав мене один мій друг, який загинув на фронті. Мені сподобалася назва та її абревіатура. Я згадав товариша, який розуміється на новітніх технологіях, і запропонував йому співпрацю. Потім почали звертатися інші. Один чоловік сказав, що має 3D-принтер, який можна використовувати для виготовлення деталей до “пташок” — так і згуртувалася наша команда, — розповідає чоловік.
Маючи інвалідність, наш герой не полишав думок про військову службу. Але всі спроби були марними. Тому він зайнявся тим, чим міг принести найбільшу користь.
– Війну виграє той, хто швидше опанує нові технології, що дають переваги на землі й у небі, а не той, хто має більше живої сили. Сучасні війни більш технологічні. Наші дрони здатні замінити артилерію й влучати точно в ціль. Ми виробляємо своє безпілотне озброєння, яким можна керувати на відстані, щоб зберегти життя нашим воїнам. До речі, нещодавно ми випробували один із наземних дронів. Дрон перебував в іншому місті, далеко від Одеси, а керували ним з обласного центру. Скажу вам, працює ефективно, — говорить волонтер.
– Я лише організатор, менеджер, який шукає гроші, налагоджує зв’язки, генерує ідеї. А хлопці мають різносторонні знання, розбираються у різних галузях, особливо у новітніх технологіях. Я б сказав, високопрофесійні інженери сучасної техніки, — характеризує однодумців волонтер.
Спочатку до волонтерів звернулися з проханням придумати пристрій, щоб можна було скидати ракети з дронів. І їм це вдалося. Але, як згадує волонтер, перші дрони були дещо кумедними, як і ракети до них, які виготовляли з каналізаційних труб. Сьогодні їх зберігають для історії.
А потім робота пішла. Тепер, наприклад, під заводські дрони-бомбери хлопці роблять ракети й системи скидання. Дрон скидає ракету або протипіхотну міну, а сам залишається цілим.
Дуже швидко виробництво налагоджувалося й наближалося до заводського. Хлопці винаходять та випробовують нові пристрої й засоби. Є дрони-камікадзе, які летять в один кінець. Є дрони, що після скидання ракети повертаються додому, якщо їх не збили.
Усе це волонтери виробляють без жодної зарплати. Головне для них — успіхи на фронті та кількість знищених ворогів і техніки.
– Ми постійно на зв’язку з різними підрозділами, які повідомляють, що потрібно змінити або вдосконалити. Це допомагає нашим військовим виконувати завдання, — говорить наш герой.
Нещодавно хлопці розробили проєкт установки під кулемет — так звану турель. Завдяки цьому військовий може перебувати в укритті та керувати кулеметом, який стоїть на тринозі нагорі.
– До нас прийшов один хлопець. Із усієї команди він наймолодший. Я відправив його на навчання до Одеси по дронах-камікадзе. Тепер він працює не лише з ними, а й з логістичними й розвідувальними. Знаєте, хлопці кажуть, що не знають, чим займатимуться після війни — настільки вони живуть потребами фронту. Зізнаюся, я теж часто ставлю собі це питання, — ділиться думками волонтер.
Номер телефону волонтера відомий по всьому фронту. До нього звертаються знайомі й незнайомі люди з проханням допомогти то з ремонтом, то з виготовленням дронів, ремонтом автомобілів чи іншими потребами.
– Ми намагаємося виконати всі замовлення у найкоротші строки. Друкуємо елементи до дронів із філаменту, виготовляємо деталі. Ця робота надзвичайно відповідальна, — пояснює керівник групи.
Більшість запчастин до дронів волонтери виготовляють на 3D-принтерах, деякі деталі закуповують. Наприклад, двоє чоловіків за день можуть зробити кілька десятків різних боєприпасів (міни, ракети, бомби) і кілька дронів, настільки необхідних нашій армії. Проблема лише в грошах.
Нині хлопці задумали створити бюджетний дрон з функціями «Мавіка», що дасть можливість розвідки, спостереження та коригування вогню. І знову по допомогу зі збором коштів — до людей.
Команда отримує величезну кількість запитів і намагається, щоб жоден не залишився без уваги.
– На допомогу приходять небайдужі люди, які хочуть, щоб їхні дрони долітали з «привітами» до ворога. Скажу вам, це майже завжди одні й ті самі люди. Часто самі військові донатять на власні запити. Це нонсенс. Але так і є. Ми вдячні всім, хто підтримує нас фінансово, — зазначає волонтер. — Хлопці, які розбираються в електроніці, мають акумулятори й 3D-принтери — це потужна сила. Єдина проблема — фінанси. Дайте нам гроші — ми й «хаймарси» зберемо.
Волонтери не мають вихідних і працюють 24/7. Але це їх не лякає. Лякає байдужість людей.
– Ми не втомилися допомагати фронту, і не втомилися наші воїни виборювати нам свободу. Дивують люди тут, у тилу. Адже у 2022-му самі приходили й питали, чим допомогти, донатили. А зараз Київ і Одеса гуляють, в нас також«вмикають» музику на повну. Військові кажуть, що розуміють: людям потрібно підтримувати ментальне здоров’я, а для цього потрібне розвантаження. Але все ж треба пам’ятати про тих, хто на передовій, потрібно допомагати фронту, — міркує він.
Підтримують і допомагають волонтеру батьки та брат.
– Тато — перший помічник: привезти чи відвезти якісь деталі або готові вироби, зробити відправку Новою поштою хлопцям, — розповідає волонтер. — Донатять мої рідні щомісяця — без цього ніяк.
Якщо «товар» габаритний або надто дорогий, то наш герой з друзями самі везуть його на передову. Всяке бувало під час таких поїздок, але Бог береже хлопців.
Хлопці возили свої «іграшки» в Бахмут, Часів Яр, Костянтинівку, Авдіївку й інші міста.
Якось, перебуваючи «на нулі», вони зупинилися, щоб зателефонувати військовим. Зв’язку не було.
– Ми рвонули звідти, і за кілька секунд у те місце прилетіло, — згадує чоловік.
Волонтер каже, що хотів би створити свій батальйон безпілотних систем, який мав би міні-цех з ремонту та виготовлення безпілотників. Стримує його лише прив’язка до гемодіалізу, який треба проходити через день.
Скільки з початку ініціативи відправлено дронів на передову, скільки техніки відремонтовано — хлопці не рахували. Знають лише те, що це — тисячі.
– Зупинятися не плануємо, поки не отримаємо довгоочікувану звістку про перемогу України, — запевняє наш герой.
І дуже сподівається, що прості люди й благодійники будуть щедрими на донати, аби хлопці могли виготовляти «пташок» для ЗСУ.
– Є військові, за якими стоять волонтери, і є волонтери, за якими стоять усі інші українці. І ми маємо працювати як єдиний злагоджений механізм. Тоді здобудемо перемогу, — переконаний наш герой.
Читайте також:
Правоохоронці арештували квартири, будинки та земельні ділянки учасників ПВК «Вагнер» в Одеській та Харківських областях.… Read More
Медики Одеського медцентру виступили проти звільнення головного лікаря. Працівники заявили про ключову роль Шухтіна у… Read More
На засіданні робочої групи при Одеській військовій адміністрації обговорили міські закупівлі та виявили тендери, які… Read More
Тариф на воду в Бородінській громаді підвищать для абонентів без лічильників. Проте мешканцям дали три… Read More
Під час бойового завдання на Донеччині загинув український захисник Дмитро Мацейко — мешканець Сергіївської громади. Read More
Росія, минулої доби, 27 листопада, запустила по Одеській області балістичну ракету «Іскандер-М». Запуск балістики відбувався… Read More
