Одеса ніколи не асоціювалася з пельменями. Втім, їх у нас любили і в радянському минулому, люблять і зараз. На прилавках у магазинах та на замовлення можна знайти пельмені на будь-який смак. Водночас закладів, які спеціалізуються саме на пельменях, небагато. В один із них ми й завітали, щоб дізнатися, скільки коштує зараз поїсти в пельменній.
Ключові моменти
Кафе “Пельмені Одеси” – є спадкоємцем пельменної, яка працювала на тому місці ще з 1960-х років.
Меню налічує понад 30 видів пельменів і вареників, а також повноцінні обіди: перші страви, другі, салати та сніданки.
Порції великі: 500 г перших страв та 300 г пельменів/вареників. Ціни — від 150 до 190 грн за популярні позиції.
Заклад має багато постійних клієнтів, працює навіть під час блекаутів завдяки генератору та пропонує доставку напівфабрикатів.
Важливо! Даний матеріал не є рекламним. Всі враження є виключно субʼєктивною думкою автора.
Обережно, цей матеріал викликає апетит!
Зазвичай одесити згадують пельменну на 16-й ст. Великого Фонтану, на площі 1905 року (Тираспольській) та на Мартиновського (Грецькій), на Черемушках та на Молдаванці.
Переважно це були невеликого розміру кафе з високими столиками, за якими люди їли стоячи, щоб довго не затримуватися. На столику зазвичай стояв оцет, сіль та чорний перець.
Середня порція складала 10-15 штук невеликих пельменів і коштувала 30-35 копійок. До них можна було взяти масло або сметану. Чоловіки зазвичай брали дві порції. Вибору пельменів не було. За спогадами старожилів, у часи дефіциту мʼяса, яловичину та свинину заміняли мʼясом китовим.
Старі пельменні трималися до кінця девʼяностих – початку двохтисячних. Але їх не врятувала навіть можливість торгувати алкоголем. На їхньому місці з’явилися сучасніші заклади. Але ми знайшли, здається, єдину пельменну, яка існує й досі з далеких шістдесятих років.
Коли на вулиці Рішельєвській, 69 зʼявилась пельменна, не памʼятає ніхто – ні гугл, ні всезнайка штучний інтелект. Навіть хазяйка цього кафе, яка в 1997 році взяла заклад в оренду. «Здається, десь із шістдесятих», – говорить вона.
Нинішнє кафе жодним чином не нагадує про радянські часи. Тут на стінах гарні шпалери, квіти й ціла колекція порцелянових кроликів.
Зал невеликий – на сім білих столиків з мʼякими диванчиками та стільцями. Поряд з вітриною прикмета часу – генератор. Без генератора тут ніяк, адже заморожені пельмені не можуть «перетерпіти» блекаути. Але тут не лише пельмені. В холодильній вітрині «переливаються» всі відтінки одеської кухні.
Пельмені. Тут вони є як в замороженому вигляді, так і зварені. Пропонують їх також запеченими в горщечках та з курячим бульйоном. Всього тринадцять видів і десять напівфабрикатів, серед яких є рибні та з морепродуктами (але ніякого китового мʼяса). Вареників теж дуже багато – дванадцять найменувань в меню і девʼять заморожених.
Здивувало, що в меню закладу, крім пельменів та вареників, можна замовити повноцінний обід: перше, друге та компот чи каву.
Оскільки кафе відкривається з восьмої ранку, є і сніданки: сирники, млинці, яєчня, омлет.
Серед запропонованих страв – фаршировані перці, мітітеї, пюре, холодець, оселедець під шубою, смажена риба, деруни, перші страви на чолі з борщем, відбивні, салати.
Для знайомства з місцевою кухнею вирішено було спробувати мʼясну солянку (170 грн), яку «щойно зняли з плити», та порцію «Одеських» пельменів (160 грн). Солянку принесли миттєво, від неї дійсно йшла пара.
В кафе всі перші страви мають стандартний розмір – 500 грамів. Пів порції взяти не можна. Глибока тарілка була наповнена до краю. Солянка була густа, мʼяса багато, все воно дрібненько нарізане кубиками. В тарілці плавали шматочки сосисок, курячого мʼяса, якісь копченості, оливки та маслини, огірки та половинка дольки лимона.
За першу страву можна впевнено ставити чотири з плюсом за пʼятибальною шкалою. Мені не вистачило насиченості в смаку, адже, скоріш за все, бульйон варили на курятині, а не на копчених реберцях, як заведено у нас вдома. Власне, навіть його з хлібом вже було достатньо, щоб наїстися. Але ж на мене вже чекали пельмені.
Порція пельменів та вареників у закладі теж стандартна – 300 грамів. В моєму випадку це було десь 20 штук пельменів. Всі вони були цілі, не переварені. Тісто ніжне і не товсте, співвідношення до мʼяса теж сподобалося. З додатків на столі стоїть оцет, а сметану (40 грн) можна взяти вже за окрему плату.
До речі, сметана виявилась дуже смачна, домашня, а не магазинна. Трохи розчарував фарш. Він був нібито і смачний, але відчувалось, що мʼясо використане жилясте, хоч і ретельно перемелене. Моя оцінка за ці пельмені – тверда четвірка.
Загальне враження – приємне. Під час обіду можна було спостерігати, як в кафе приходять постійні клієнти на «лише пельмені», на «лише солянку», за пиріжком або взяти щось додому, де немає світла і можливості приготувати обід.
До речі, пельмені та вареники тут ще й доставляють додому. Ціни – від 250 гривень за кілограм.
Ще дуже сподобався посуд. Всі тарілки, чайнички, ошатні чашки та таці виглядали якось дуже урочисто в цьому невеликому сімейному кафе.
Рахунок за мій обід склав 440 гривень за страви та чайник трав’яного чаю, який коштує, до речі, дорожче, ніж рибна котлета. Як ви вважаєте, багато це чи мало?
Читайте також:
Автори: Олексій ОВЧИННІКОВ та Юлія СУЩЕНКО
6 грудня по Одесі курсуватимуть святково прикрашені трамваї та тролейбуси. Маршрути будуть безкоштовними, а на… Read More
Ключові моменти: Євген Григор'єв покинув посаду головного лікаря ГКБ №1. За час його керівництва лікарня… Read More
Геймерські збірки потребують особливого підходу до вибору корпусу, адже потужні комплектуючі генерують значну кількість тепла… Read More
Ключові моменти: 5 грудня о 13:02 сталася аварія на устаткуванні, через яку відключилася електрика. Бригади… Read More
Балтський ліцей №1 імені Олеся Гончара – один із тридцяти закладів України, відібраний для впровадження… Read More
Оновлення санвузлів у Саф’янівській сільській раді Ізмаїла обійдеться майже в мільйон гривень. Що передбачає ремонт… Read More