Війна, розв’язана росією проти України, внесла суттєві корективи в роботу сільськогосподарського виробництва. Ціни на пальне зросли до 75%, а міндобрива — 50%. Значно зросла собівартість продукції, а закупівельні ціни на збіжжя «впали» на 60 доларів на кожній тонні.
Земельна реформа: другий етап
Зі щирою вірою у перемогу землероби завершили посівну озимих. Щоправда, дехто з фермерів зменшив площі під зернові з перспективою засіяти їх весною рентабельними культурами, на які ціни значно вищі, ніж на пшеницю. Кажуть, що перевагу надаватимуть соняшнику та сої.
На думку фахівців, у 2024 році вітчизняні аграрії мають намір засіяти соєю щонайменше півтора мільйона гектарів.
Новим викликом для агросектору стане другий етап земельної реформи, що розпочнеться з 1 січня 2024 року. Адже максимальний розмір земельної ділянки, який зможе придбати одна особа, збільшиться з нинішніх 100 до 10000 гектарів.
— У кого є кошти на придбання сільськогосподарських земель? Фермери – провідні волонтери країни, які допомагають сільським громадам та ЗСУ, не зможуть її придбати. У них через збитки, отримані за час війни, коштів нема! — зауважує очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун. — Навесні вони не зможуть посіятися, і ця земля буде скуплена за копійки. Виникає питання: як земельний ринок буде функціонувати далі?
Хлібороби підтримують Збройні сили, закуповуючи для захисників техніку, спорядження, продукти харчування тощо.
Аграрії просять Володимира Зеленського «захистити українське село, відтермінувавши продаж земель сільгосппризначення у надвеликих обсягах – по 10 тисяч гектарів – до перемоги та на два роки після закінчення воєнних дій».
Від зернових до екзотики: павловнія, равлики і шавлія
Деякі фермери, окрім традиційного землеробства, почали займатися дещо екзотичними для півночі Одещини видами сільськогосподарської діяльності. Це є додатковою можливістю втриматися на плаву.
Вирощування дерев павловнії
Павловнія
На Любашівщині вже кілька років вирощують павловнію та розводять равликів.
Плантації диво-дерев ташуються над річкою Кодимою в межах села Арчепитівка Любашівської громади та на території Ясенівського старостату Зеленогірської громади. Підприємець Олександр Гонцов розповів, що павловнія — чемпіон зі зростання: за 5 років сягає 20-метрової висоти. Дерево оздоровлює і відновлює ґрунт, очищує повітря, є гарним медоносом.
Целюлоза, отримана з павловнії, — це сировина для виробництва біоетанолу. З 2 кілограмів виходить 1 літр дизельного палива.
Деревина, листя, гілки, коріння є сировиною для легкої, харчової, хімічної та фармацевтичної промисловості. Деревину використовують в судно- та авіабудуванні, для виготовлення дощок для серфінгу, лиж, сноубордів, паркету, меблів тощо. Із залишків виробляють пелети.
Листяна маса, що не поступається люцерні поживною якістю, йде на відгодівлю великої рогатої худоби.
Розведення равликів
Вирощування равликів
Щодо равликової ферми, то цією справою також займається товариство Олександра Гонцова.
У світі щорічно споживають близько 140 тисяч тонн їстівних равликів, і попит на них зростає. Це ідеальний продукт для здорового харчування: вміст білка вищий, ніж в курятині, на 30 відсотків, відсутні жир і холестерин. До речі, вартість одного кілограма равликів становить 2,5 євро, а 100 грамів ікри — 3 тисячі гривень.
Висока ціна ікри равликів виправдана, адже процес її видобутку трудомісткий. Один равлик виробляє близько 100 ікринок за рік, а це лише 4 грами. Біла ікра равлика виграє у рибної ікри за гастрономічними якостями через унікальний білок та амінокислоти, особливо муцин.
Вирощування лаванди та шавлії
Завод ефірних масел
Дехто з фермерів зайнявся і прибутковим вирощуванням лаванди та шавлії. У селі Солтанівка Зеленогірської громади вже декілька років працює ефіроолійний завод з переробки лаванди та шавлії. Сировина вирощується на 40 орендованих ділянках.
Торік підприємство отримало чистий прибуток у розмірі понад 13 мільйонів і сплатило у бюджети більше чотирьох мільйонів гривень.
