«Коли до вашого будинку приходить вбивця, ви не починаєте робити ремонт» – одесити вимагають спрямувати кошти міського бюджету на ЗСУ

Стадіони замість дронів

Поки волонтери оголошують збори на купівлю для ЗСУ дронів та турнікетів, тепловізорів та машин, по всій Україні — як із державного бюджету, так і з місцевих — спрямовуються кошти на потреби, м’яко кажучи, некритичні. Ну, необхідно просто під час затяжної війни на виснаження людського, економічного, військового потенціалів країни ремонтувати стадіони і перекладати бруківку, встановлювати фонтани та клумби розбивати.

У Києві, наприклад, Міністерство молоді та спорту планує витратити 307 мільйонів гривень на капітальний ремонт тенісного центру.

Ремонти замість турнікетів

Одесі до масштабів столиці ще далеко. Але також можна нарахувати сотні прикладів «раціонального та ефективного» витрачання бюджетних коштів у воєнний час. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння одеситів, стало рішення про реконструкцію приміщення Київського районного суду. Муніципальне управління капітального будівництва тендер опублікувало – роботи оцінили у 106,2 мільйона гривень. Щоправда, фракції міськради «Європейська солідарність» та «Слуга народу» звернулися до мера з вимогою його скасувати. Але, за словами в. о. директора юридичного департаменту мерії Тетяни Жилкіної, такі рішення не входять до повноважень міського голови. Скасувати тендер може лише замовник.

Пізніше у міськраді пояснили, що з міського бюджету на ремонт будівлі Київського райсуду виділено “всього” 10 мільйонів. А 106 мільйонів – це вартість всього проєкту, який розпочато ще до війни, — з декількома складовими, більшість із яких, за словами заступника мера Олександра Філатова, зараз не вчасно і не плануються до реалізації.

Так, облрада теж не поскупилася — вирішила направити 31 млн гривень на ремонт Театру юного глядача. За такі гроші, підрахували волонтери, можна придбати для ЗСУ 2000 дронів. А за 106 мільйонів, спрямованих на ремонт суду, – 212 000 кровоспинних турнікетів, без яких щодня вмирають наші захисники.

Про озеленення на крові

Голова благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова, резонно вважаючи, що мільйони зараз мають йти насамперед на допомогу військовим, 28 серпня вийшла на одиночний пікет до будівлі міськради на Думській площі.

З початку війни «монстри» щодня з усієї країни одержують мільярдні запити від армії. Фонд закуповує безпілотники, генератори, біноклі, навушники, старлінки, бронежилети, шоломи, одяг… Лише у липні «Корпорація монстрів» надала допомогу майже на 15 млн гривень. З початку повномасштабного вторгнення – на 285 мільйонів. Тобто – зі світу по нитці українці збирають мільйони на ЗСУ, нерідко жертвуючи з невеликих зарплат і пенсій.

А тим часом влада оприлюднить тендери на «капітальний ремонт елементів благоустрою скверу, що знаходиться в межах вул. Канатної та просп. Гагаріна» – на 20 млн гривень… І тендер на шість млн гривень на закупівлю дерев в Одесі.

– Я хочу, щоб наше місто було зеленим. Але шість мільйонів – це тисячі дронів, десятки тисяч турнікетів, без яких щодня гинуть хлопці.

наголошує волонтер.

«Стоп неадекватним тендерам»

Під час військового стану в Україні проводити мирні збори та мітинги законодавством дозволено «тільки у виняткових обставинах» і лише за письмового узгодження з місцевими
владою. Щоправда, у Києві, за словами Ножевникової, коли вийшов на пікет бойовий медик, влада поліцію викликала. В Одесі – не наважилися. І поступово разом із Катериною на акцію стали виходити дедалі більше одеситів. Протестним пікетом перед мерією вони зустріли день народження Одеси. Одесити прийшли до мерії з державними прапорами, фотографіями загиблих близьких, плакатами: «Коли до вашого будинку приходить вбивця, ви не починаєте робити ремонт», «Труханов, купи дрони за наші гроші», «Стоп неадекватним тендерам». Наше місто першим в Україні публічно заявило свій протест проти розбазарювання мільйонів під час війни.

Святкові заходи через пікет міськради довелося затримати. А мер, який через годину промовив офіційний пафосний спіч, не вважав за потрібне вийти до людей і хоч якось обґрунтувати багатомільйонний тендер.

Терміново змінити бюджетний кодекс

Продовженням протестних акцій стала підготовка відкритого звернення до влади країни. Волонтери пропонують терміново внести зміни до Бюджетного кодексу України, бюджетів органів місцевого самоврядування, податкового та митного кодексів, до Закону про бюджет на 2023 рік та напрацювання проєкту Закону на 2024. Держава, переконані волонтери, під контролем громадськості має залишити критичні витрати на енергетику, освіту, критичну інфраструктуру, транспорт, підтримку функціонування економіки, пенсійні виплати рядовим пенсіонерам, а решту ресурсу спрямувати на оборону.

Пригадали владі протестувальники та «екстравагантні» закупівлі коштом бюджету овочерізок та барабанів, реконструкцію доріг третьорядного значення в Карпатах та дорожню розв’язку в Києві, перекладку бруківки, ремонт стадіонів та вокзалів за 40 км від лінії фронту, закупівлю держкорпораціями офісних крісел за «космічною», «золоті» яйця по 17 гривень за десяток та картопля по 50 гривень за кілограм Сьогодні, якщо не буде термінових змін у державній політиці, Україна за три роки може зазнати поразки.

– Ми вже починаємо програвати. Росія оговталася і розпочала нарощування ВПК. Санкції не спрацювали повною мірою, тож сотні нових ворожих БПЛА вночі атакують українські міста, – каже Катерина. – Незважаючи на наші величезні втрати, лінія фронту практично не просунулась за 10 місяців. РФ збудувала зміцнення, лінії оборони, щільно замінувала місцевість. Якщо так триватиме, через три роки російська армія буде вже тут, в Одесі та в інших містах України.

Про самостійність місцевих бюджетів

Петицію підписали тисячі українців. Водночас Катерина Ножевнікова не надто вірить у дієвість подібних звернень до влади. У липні 2023 року петиція про обмеження некритичних витрат уже подавалася. Автор – громадський діяч Святослав Літинський. Дуже швидко ця петиція набрала голосу навіть більше, ніж потрібно. «За» проголосували 25 790 громадян.

Відповідь на петицію Святослав Літинський отримав від прем’єр-міністра Шмигаля. І виявилося, що «органам місцевих самоврядувань рекомендовано насамперед спрямовувати витрати місцевих бюджетів на здійснення заходів щодо підтримки сектору оборони та безпеки в умовах воєнного стану». А також – згідно із законом про місцеве самоврядування, «самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрямки використання коштів місцевих бюджетів». Ось тільки сміливості на великі закупівлі для військових вистачило лише у кількох містах країни.

– При цьому я не можу сказати, що допомога не надається зовсім. Багато чого і зроблено. Але річ у тому, що ніяк не можна витрачати кошти на некритичні для міста витрати, коли не закрито всіх військових вимог, — переконана Катерина. – Це якщо про військових. Але є громадянські. Коли пологовий будинок після падіння ракети залишився з дірками в покрівлі, грошей не знайшлося. Коли школа Столярського лишилася без вікон, знову зробили донори. Тому що місто сказало «це не нашого підпорядкування».

Тож якщо вимоги одеситів не будуть почуті, волонтери запрошують усіх на наступну акцію – дев’ятого вересня.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів