Євгенія Гапчинська — одна з найбільш затребуваних сучасних українських художниць. Зображення її рум'янощоких персонажів та янголів, можна визначити безпомилково. Її картини знаходяться в багатьох приватних колекціях і музеях світу. Сьогодні, 15 листопада, у День народження художниці, «Одеське життя» розповідає, як Євгенія почала малювати і чого її навчила бідність.
Українська художниця Євгенія Гапчинська
У 2003 році Євгенія Гапчинська створила компанію «Gapchinska», яку характеризує як постачальника щастя номер один. Євгенія є власницею «Галерей щастя» в Києві, Дніпрі і, звичайно ж, в Одесі. А 2008 року «Укрпошта» випустила серію поштових марок «Знаки Зодіаку» з роботами майстрині.
— Я росла в багатодітній родині. Часто чула вслід: «Злидні розвели, розплодили!». Уже в 18 років я вийшла заміж. Але жити легше не стало. Мій чоловік не міг знайти роботу, а якщо знаходив — там не платили. Ми так вимоталися, що докотилися до цілковитих злиднів. Не було навіть грошей на метро. Бідність мене навчила шаленої працьовитості та повної впевненості у своїх силах. Зрозуміла, що безвихідних ситуацій не буває. Вірю в нагороду за працьовитість. Але зайвої поваги до багатства не було ніколи. У мені, навпаки, завжди присутній страх бідності.
— Я завжди любила щось робити руками, ходила у всілякі гуртки. У мене не було періодів, як у багатьох дітей, коли я хотіла стати, приміром, лікарем або вчителем. До 13 років я думала, що малюють усі, і що це досить буденна справа. Коли закінчила восьмий клас, уже знала, що хочу вчитися в художньому училищі. Тато до вступу наймав репетиторів з російської мови та математики, з якими я займалася, щоб вступити самостійно. А фарби і пензлі — у це вже «втягнула» мама.
— Я не розробляла своїх персонажів, воно так само вийшло. Після закінчення інституту зрозуміла, що заробити гроші малюванням для сім’ї не зможу. Здавалося, що вибрала неправильну професію, даремно віддала їй 11 років свого життя, зробила неправильний вибір. Бо виявилося — реалістичний живопис, анатомія, по суті, нікому не потрібна. Два роки я не малювала, перенавчалася. Мені хотілося малювати щось таке, чого не вчили в інституті. У якийсь момент я просто почала малювати те, що повісила б у себе вдома.
— Коли мої роботи стали впізнаваними, пішли перші підробки. Чесно кажучи, спочатку було дуже кумедно. Пам’ятаю, заходжу в кафе, а там мої картини висять. Серіал по телевізору дивлюся, а там магнітики на холодильнику з моїми картинками. Спочатку була в цілковитому шоці, а потім поступово почала з цим боротися. Багато хто мені каже, що це зворотний бік медалі: є популярність — будуть і копії. Я взагалі ставлюся до такого явища по-філософськи і навіть з деякою жалістю. Люблю людей «крилатих», які живуть із розправленими плечима. Коли крадеш, крила пропадають, і всі твої дії вже з душком.
Джерела: segodnya.ua, hochu.ua, wedding.ua, mignews.com.ua, gapart.com
Читайте також:
Після російської атаки 5 серпня 2026 року в Україні знищено центральний склад продукції німецької компанії… Read More
В Одеській області відкрили єдиний туристичний портал, де зібрали інформацію про туристичні можливості регіону. На… Read More
Сьогодні, у п’ятницю, 7 серпня 2026 року, розпочалася 1626-та доба повномасштабної збройної агресії РФ проти… Read More
Сьогодні, у п’ятницю, 7 серпня 2026 року, в Одесі заплановані дорожні роботи на кількох вулицях… Read More
В Ізмаїльському районі Одеської області внаслідок російської атаки по цивільній інфраструктурі постраждав 16-річний хлопець. Підлітка… Read More
Поки спека тримає Одесу в літньому полоні, Чорне море стає ще приємнішим для відпочинку. Уже… Read More
