Війна продовжує міняти кожного з нас. Когось більше, когось менше. Тяжка ситуація в країні змушує знаходити в собі необхідні ресурси, щоб зробити неможливе реальним. Так і герой нашої розповіді зумів повністю перекроїти своє життя.
Владислав Закревський народився в Одесі, навчався в Чорноморську. Закінчив Одеське військове училище. Певний час перебував на службі. А потім зайнявся власним бізнесом. 28 років працював модельєром жіночого взуття. За його лекалами відшивали взуття навіть у Китаї та Туреччині.
Проте весь цей час жив із заповітною мрією посадити виноградники та розвивати сільське господарство. Ще до війни встиг висадити невелику плантацію та навіть зробити перше авторське вино.
З початком війни з обов’язку служби і за покликом серця пішов на фронт. Однак, отримавши поранення, минулого літа повернувся додому.
На той час взуттєвий бізнес довелося закрити. А для подальшого розвитку виноградного напряму не було грошей. І тоді Владислав вирішив зайнятися тваринництвом.
Переїхавши до села Чистоводне в Старокозацькій громаді Білгород-Дністровського району, де мав виноградний наділ, взяв в оренду трохи землі поруч із ним і майже за рік обзавівся кількома коровами, вівцями, свинями, курочками та кроликами.
— В Одесі відкрив невеличку крамницю, в якій працює син. Там продаємо еко-продукцію — яйця, сир, ковбасу, — розповідає Владислав.
Робота це важка — без вихідних та свят, оскільки тваринам необхідний постійний догляд та увага.
— Зараз мій робочий день починається о 5-й годині ранку. У мене є кілька помічників, але подобається все робити самому – годувати худобу, наводити лад в обійсті, збирати яйця. Днями засадив невелике поле кукурудзою. У нас чудова земля, родюча. Якщо не боятися працювати і любити свою справу, то можна досягнути великого успіху. Тому надалі я планую працювати лише у сфері сільського господарства, — каже втомлений, але щасливий фермер.
Взуттєвий бізнес для Владислава залишився у минулому. І він про це анітрохи не шкодує, оскільки захопився важливою для себе і для людей загалом справою. І впевнений, що, коли закінчиться війна, керівництву країни необхідно докласти всіх зусиль, щоб вивести фермерство в одну з лідируючих галузей України, тому що в нас для цього є все.
А для тих, хто сьогодні втратив роботу, у Владислава є слушна порада:
— Кожна людина – коваль свого щастя. Якщо ти хочеш чогось у житті досягти – не треба сидіти склавши руки, навіть якщо все не так, як ти запланував. Пробуй. Якщо не виходить – пробуй ще раз в інших напрямах. І ти обов’язково досягнеш успіху.
І з ним важко не погодитись. Головне — не зупинятися!
Читайте також:
