З перших днів російської агресії психіка кожного з нас переживає величезне навантаження. І хоча страх у таких умовах є природною реакцією людини, з нею треба якось упоратися. Нам радять зберігати спокій, але як це зробити, коли за вікном війна?
Інформаційна та психологічна зброя за силою впливу анітрохи не поступається бойовій. Ворогу важливо залякати нас і позбавити волі, щоб ми не могли ні їсти, ні спати, тоді наш стомлений мозок сприйме будь-яку, навіть свідомо неправдиву інформацію. Тому черпайте відомості лише у достовірних джерелах і лише дозовано. Не сидіть у інформаційному полі постійно, дайте відпочинок мозку.
Пийте більше води, тому що при зневодненні тілу складніше впоратися зі стресом. Не голодуйте, їжте потроху, навіть якщо не хочеться, – для опору ворогові вам потрібні сили.
Не шкодуйте за втраченими матеріальними цінностями — їх не повернути, а на психічний та фізичний стан це впливає не найкращим чином. Головне — зберегти життя якомога більшій кількості людей і перемогти, а решта — справа наживна. І не таке переживали.
Не «гуморіть» постійно — всі вірять, що вас не залякати, а надлишок «гормону стресу» кортизолу вашому організму зараз не потрібен.
Частіше кажіть близьким, що ви любите їх, це допоможе їм зберегти сили та впевненість. Як би вам не було тривожно, не зривайтеся на близьких – зараз як ніколи вам треба бути разом. І забудьте, нарешті, вже всі сімейні чвари!
Якщо ви відчуваєте, що руки опускаються і приходить апатія та зневіра, не піддавайтеся – це минеться. Головне дійте – танцюйте, рубайте дрова, тягайте мішки з піском або залізні їжаки, та що завгодно. Фізична активність зараз є дуже важливою. А спів, до речі, нормалізує дихання та дає вихід емоціям.
Не сумнівайтесь у собі — ви сильніші, ніж думаєте. Чесно. Ця впевненість не дасть жодного шансу вашому страху.
За перших ознак тривоги намагайтеся нормалізувати дихання – вдих і довгий видих. Коли ми повільно видихаємо, ми підвищуємо рівень вуглекислого газу та знижуємо рівень кисню, що допомагає заспокоїтися та привести серцебиття до норми. При цьому можна повільно рахувати – це займе мозок і допоможе переколючитися. У стані раптового страху може допомогти також умивання холодною водою.
Втрачаєте зв’язок із реальністю, тоді швидко знайдіть навколо себе три предмети, наприклад, синього кольору, назвіть три види кольорів або згадайте, який зараз рік. Добре у такому стані діють різкі запахи чи звуки. Таким чином ми повертаємо себе у «тут і зараз».
Чим страх відрізняється від панічної атаки?
Боятися під час війни це нормально, але при цьому потрібно відрізняти страх від панічного розладу. Під час війни ми боїмося реальної загрози і страх мобілізує наше тіло, щоб ми могли ефективно діяти. Під час панічних атак ми боїмося самого почуття страху, який виникає без об’єктивних причин.
