Статті

Легенди і таємниці графа Розумовського: на честь кого названо цю вулицю в Одесі

Вулиця Розумовська колись мала ім'я Орджонікідзе, але згодом була перейменована на честь знаменитого українського козацького роду Розумовських. Вона тягнеться від старого центру Одеси до вулиці Балківської.

Граф Петро Олексійович Розумовський, представник видатного козацького роду, жив і помер в Одесі. Він був старшим і улюбленим онуком Кирила Розумовського, останнього гетьмана війська запорізького, який став президентом російської академії наук у 19 років.

Петро Розумовський народився в Петербурзі, його записали до лейб-гвардійського Ізмайлівського полку. Пройшовши навчання в навчальному закладі, де викладали ад’юнкти Петербурзької академії наук, він продовжив освіту за кордоном, повернувшись до Росії як ліберал і вольтер’янець. В Одесі його відправили до генерал-губернатора Рішельє через непомірні борги, які він назбирав у столиці.

садиба Петра Розумовського в Одесі

Тут він допомагав герцогу в закладенні Дюківського парку і створив розкішні палаци в італійському стилі на схилах балки між вулицями Розумовською і Колонтаївською. Під палацами були підземелля, з’єднані з катакомбами, де граф часто ховався для усамітнення.

Розумовський жив у розкоші, оточений слугами і коханками, але після від’їзду герцога Рішельє він став уникати суспільства і проводив час у підземеллі, створюючи для себе кімнату в східному стилі, недоступну нікому, навіть слугам.

на цьому місці стояла садиба Розумовського

Петро Розумовський помер влітку 1835 року. Його поховали на старому християнському кладовищі Одеси. Смерть графа викликала багато чуток і спекуляцій: дехто стверджував, що його вбили розбійники в підземеллях, дехто — що він підробив свою смерть і сховався за кордоном з усіма своїми багатствами. Місто періодично охоплювали чутки про скарби Розумовського, заховані в катакомбах, але знайти їх так і не вдалося.

Читайте також:

Ірина Сорокіна

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.