Статті

Більше квітів для України: в Тарутинській громаді стартувала весняна акція

«Україна прагне миру, весни та квітів! Наша земля цієї весни має заграти всіма фарбами та розквітнути розмаїттям рослин, кущів та дерев. Це потрібно всім! Для того, щоб довести насамперед самим собі, що ми живі, що ми хочемо жити в гармонії з природою, в оточенні квітучих рослин і співочих птахів. І, як у вірші Лесі Українки «Без надії сподіваюсь»: «Може квіти зійдуть — і настане ще й для мене весела весна», — впевнені учасниці Тарутинського волонтерського жіночого клубу пенсіонерів.

Тож, клуб оголошує акцію «Більше квітів для України!».

Жінки-волонтери просять мешканців громади приносити до клубу все, що може рости, цвісти та радувати – насіння, саджанці, розсаду та цибулини будь-яких квітів.

Далі все, що буде зібрано, самі волонтери та бажаючі приєднатися висаджуватимуть в громадських місцях, на майданчиках та у палісадниках селища.

— Ми всі сьогодні живемо на межі, пригнічені і знесилені від щоденних втрат і тривог. І природа ніби відповідає нам тим самим – все навкруги сіре та безпросвітне. Але так не має бути. Ми не повинні падати духом. Наше селище завжди квітло тисячами бузків, нарцисів, тюльпанів, гіацинтів. Тож і зараз нехай всі рослини зацвітуть, щоб радувати кожного з нас. А ще додому приїжджають хлопці з фронту. Вони мають бачити свій рідний край таким, яким він був завжди – квітучим, милим, повним життя. Ми їм повинні показати, що бережемо рідне селище. Це їх радуватиме та надихатиме, — каже одна з ініціаторок акції.

З такою позицією неможливо сперечатися, її треба підтримувати.

Отже, від імені тарутинських жінок-пенсіонерок закликаємо всіх приносити до клубу за адресою проспект Миру, 18, все, що може рости та цвісти, та приєднуватися до чудової акції «Більше квітів для України!».

Анна Терзивец

Я родилась и выросла среди бескрайних степей Буджака, которые люблю всем сердцем. После окончания школы уехала в Болгарию, где в Софийском университете получила журналистское образование. Вернувшись в Одессу, с 1999 года с головой ушла в журналистику. Работала в газете «Роден край», сотрудничала со многими одесскими и киевскими изданиями, а еще - писала стихи: о родном крае, о песнях бабушки, о лозе, посаженной дедушкой… и о любви. «Любовь свята» - именно так называется мой первый сборник стихов. С 2013 года я - автор и ведущая телерадиопрограммы «Голос болгар». Но остаюсь верной и писательскому ремеслу. Буду рада делиться с вами историями замечательных людей Буджака и своей любовью к жизни.