В Одеському національному академічному театрі опери та балету відкрився 213-й театральний сезон. І відкрила його вистава «Катерина» за мотивами творчої спадщини Тараса Шевченка.
Перед тим, як відкрилася завіса, було зроблено оголошення, що сьогоднішня вистава присвячена звільненню Херсона від російської окупації. Одразу після оплесків із гальорки голосно пролунало гасло «Слава Україні»! І в єдиному пориві вся багатотисячна зала у відповідь потужно видихнула «Героям слава»! У цьому емоційному відлунні було стільки почуттів та енергії, що вся наступна дія опери сприймалася і як трагічне оповідання про долю Катерини, і як історична драма, а часом і трагедія, що розтягнулася на віки у протидії Київській Русі-України протии агресивної політики московії, російської імперії.
Ще за темою: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»: прем’єра під час війни
У деяких сценах одночасно задіяно понад сто артистів опери та балету, які дуже яскраво та масштабно показують усю міць та єдність українського народу, святкові обряди, традиції, міфи і легенди. Вони народжувалися ще в дохристиянський період Київської Русі, збереглися і до наших днів. Цю думку яскраво символізують люди, що приходять і йдуть, на поворотному колі в центрі сцени, які стверджують те, що цінності та дух народу переходять з покоління в покоління і становлять вічне і непорушне нашого життя в Україні.
Більше сотні виконавців одночасно на сцені в унікальних декораціях створюють масштабність та магію вистави
Катерина на лісовому озері
На цьому фоні москаль Іван сприймається не тільки як зрадник Катерини та її кохання, який відмовився від власної дитини, а й як о об’єднуючий образ усіх його земляків, які втратили моральні та етичні орієнтири справжніх людей. Його сучасних послідовників бачимо у Бучі та Ірпені, Гостомелі та Маріуполі, Ізюмі та Снігурівці…
В образі москаля Івана, що віддає наказ своїм оркам, сьогодні можна побачити і командувача військами в Україні Суровікина і весь його командний склад…
…і цей наказ спрямований насамперед на мирних українських мешканців, жінок, дітей, людей похилого віку…
Стадом сьогоднішніх російських убивць і мародерів, алкашів та відщепенців виглядає і москальський загін Івана, який він приводить на чергову п’янку до місцевого шинку. І навіть українських колаборантів можна побачити в деяких героях опери, які зацькували своїми переслідуваннями та наговорами мати та батька Катерини, змусивши відмовитися від власної доньки та онука.
У фінальній сцені опери оптимістичний початок та майбутнє України уособлює син Катерини. Він ще підліток, але дотримуючись голосу свого серця і душі, діє, спираючись на вічні цінності, силу та дух українського народу.
Необхідно наголосити, що ідея створення подібної постановки за мотивами спадщини Тараса Шевченка виникла задовго до війни у генеральної директорки-художнього керівника театру Надії Бабич ще у травні 2021 року:
«Ми мріяли про те, щоб у репертуарі Одеської національної опери з’явилася унікальна вистава, яка стане новою віхою в історії української театрально – оперного мистецтва, і поступово ця мрія «матеріалізувалася», стала реальністю, на жаль, реальністю мистецтва воєнного часу».
Сьогодні опера «Катерина» сприймається не лише як досягнення театрального мистецтва, а й як дієвий чинник усвідомлення української історії, джерел її державності, значний внесок у нашу майбутню перемогу над путінською росією.
Олександр Федоров, член Міжнародної федерації журналістів
Читайте також:
