Григорій Сковорода спостерігав життя, розмірковував над релігійними питаннями, а найголовнішим для себе вважав самопізнання.
Потомки його, здається не дуже зрозуміли його ідей, коли надрукували портрет Сковороди на грошовій купюрі у 500 гривень, яка довгий час залишалася найбільшим номіналом. Бо гроші та багатство не належали до цінностей мандрівного філософа.

Результати його спостережень знайшли відображення в афоризмах, над якими ми пропонуємо поміркувати й вам.
Про закони
- Той може приписувати іншим закони, як їм чинити, кому не треба самому їх приписувати.
Про друзів
- Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлесники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги в жодній біді чи нещасті.
Про самопізнання
- Нам недобре від того, що ми знаємо багато зайвого, але не знаємо найпотрібнішого: самих себе. Не знаємо того, хто живе в нас. Якби ми знали й пам’ятали те, що живе в кожному з нас, то життя наше було б зовсім іншим.
- Хіба може говорити про біле той, кому невідомо, що таке чорне?
Про покликання
- Відняти від душі покликання, значить позбавити її життєвості.
Про розум і дурість
- Не той дурний, хто не знає, а той дурний, хто не хоче знати.
- Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.
- Не розум від книжок, а книжки від розуму створилися.
Про навколишній світ
- Світ подібний до театру. А щоб зіграти на сцені будь-яке дійство успішно і з похвалою, актори повинні брати ролі за здібностями: адже їх цінують не за знатність образа, що втілюється, а тільки за вмілість і майстерність.
Про чесність і працьовитість
- Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.
Про заздрість
- Найголовнішою з усіх згубних пристрастей є заздрість – мати інших пристрастей і беззаконь.
Про повагу
- Краще в одного розумного і добродушного бути в любові й повазі, ніж у тисячі дурнів.
Про істину
- Ми маємо бути вдячні Богові, що він створив світ так, що все просте – правда, а все складне – неправда.
- У житті чудово влаштовано: речі потрібні не складні, а речі складні не потрібні.
Про працю
- Хто не любить клопоту, має навчитися просто й убого жити.
- Яка солодка праця, коли вона відповідає покликанню.
- Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти.
Про справи
- О, якби ми в ганебних справах були такі ж сором’язливі й боязкі, як часто ми буваємо боязкі й порочно сором’язливі в порядних вчинках!
Про освіту
- Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоч би він зовні і здавався бездіяльним.
- Усіх наук насіння приховане всередині людини, там їхнє таємне джерело.
- Що полюбив, на те й перетворився.
Про нудьгу і здоров’я
- Надлишки породжують пересичення, пересичення – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на це, того не назвеш здоровим.
Про правду
- Краще голий і правдивий, ніж багатий і беззаконний.
Читайте також:
- Патріоти з підпілля: чого ми не знали про Українську повстанську армію
- Легендарний отаман Антон Головатий: історія справжнього українського козака
- Герой для одних, ворог для інших: ким був Степан Бандера і що робив для України
Запитати AI:


