Електросамокати та моноколеса у 2023 році в Україні на законодавчому рівні були внесені до категорії транспортних засобів та стали в одну групу з велосипедами. Що змінилося для їхніх власників і в чому перевага такого виду особистого транспорту з’ясовувала «Одеське життя».
Самокати, моноколеса та велосипеди на акумуляторах у нашій країні офіційно визнані транспортними засобами. Відповідний закон нещодавно підписав президент України. Цей вид транспорту дедалі більше завойовує популярність у одеситів. До того ж очікується чергове подорожчання бензину. Та й припаркуватися автомобілем у місті досить проблематично.
Дві категорії: легкий персональний, низькошвидкісний
Головна мета змін у законодавстві – популяризація використання електротранспорту серед населення. Як наслідок, має зменшитися залежність України від імпорту енергетичних ресурсів. Отже, вважає влада, активне користування громадянами особистим електротранспортом принесе державі економічну вигоду. Адже електроенергія коштує дешевше за інші види енергоресурсів.
Згідно із законом, транспортним засобом тепер вважаються електричні моделі, оснащені виключно електричними тяговими двигунами — одним чи кількома. А також – системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електроенергії.
Електротранспорт розділили на дві категорії:
- Легкий персональний. Колісні транспортні засоби, що рухаються електродвигунами потужністю до 1000 Вт. У них має бути одне, два, три чи чотири колеса. Максимальна швидкість – до 25 км на годину.
- Низькошвидкісний. Низькошвидкісний електротранспорт має два, три чи чотири колеса. Може їхати зі швидкістю 10-50 км на годину.
Транспортні засоби, які можуть розвинути швидкість понад 50 км/год, підпадають під категорію мотоциклів.
Найкращий спосіб пересування
Про особливості та переваги «узаконених» видів електротранспорту нам розповів активний користувач моноколеса, голова транспортної комісії Одеської міськради Петро Обухов.
На його думку, використання моноколеса – оптимальний спосіб пересування містом. Адже громадський транспорт повільний, не скрізь є. А маршрутки просто жахливі. Таксі — майже такі ж обмеження, як і авто. До того ж автомобіль не завжди може під’їхати точно в кінцеву або початкову точку поїздки. І машину потрібно чекати. Ходити пішки займає багато часу. А, пересуваючись на моноколесі, користувач не тільки без зволікань потрапляє до пункту призначення, а й задоволення отримує.
— З боку користувача моноколеса власне колесо не видно. Складається враження, ніби ти ширяєш над поверхнею землі, і пристрій несе тебе в той бік, про який ти думаєш, — ділиться Петро. — З усіх персональних видів транспорту цей виявився найзручнішим для переміщень на невеликі відстані – до двох – трьох кілометрів. Самокат гірший за те, що при його використанні зайняті руки. А радіус його коліс набагато менше, ніж у моноколеса чи велосипеда. Це робить його дуже вибагливим до якості поверхні. Будь-які шорсткості та тріщини добре відчуваються, а бордюр стає непереборною перешкодою. Велосипед має набагато більші габарити, і він менш маневровий, ніж моноколесо. Я готовий посперечатися, що на короткі дистанції це найефективніший вид транспорту – краще навіть автомобіля. Головний його недолік — складність навчання. Особисто я зміг поїхати, не тримаючись руками за поручні лише на четвертий день тренувань.
Нарівні з велосипедистами
Новий закон не зобов’язує власників електросамокатів та моноколіс їх реєструвати чи отримувати реєстраційний номерний знак. А також – здавати на права для отримання посвідчення водія.
Але оскільки електросамокати та моноколеса підпадають під визначення «транспортний засіб», їх водіям не можна їздити тротуарами та пішохідними доріжками. Це означає, що вони стали учасниками дорожнього руху. І на них поширюються всі ППД, що діють в Україні, і штрафи за їх порушення.
Щоправда, зміни щодо персонального електротранспорту до правил дорожнього руху поки що не внесено. Але їх водіям потрібно дотримуватися основних правил дорожнього руху, обов’язкових для велосипедистів.
Зокрема, користуватися шоломами та сітловідбивальними елементами, помітними на одязі. І в жодному разі не керувати електротранспортом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. За таке правопорушення водія оштрафують на суму 17 000 гривень.
За порушення правил дорожнього руху водіїв легкого електротранспорту вже неодноразово притягували як до адміністративної, так і кримінальної відповідальності. А суди стягували моральну та матеріальну шкоду на користь постраждалих від ДТП за їх участю.
На тротуарі – непрохані гості
— Не можна сказати, що користувачі персонального легкого електротранспорту не дотримуються правил, — наголошує Петро Обухов. — Однак деякі люди на самокатах і велосипедах поводяться шалено. Наприклад, перебуваючи на проїжджій частині, вони зобов’язані дотримуватись ПДР — їхати тільки в крайньому правому ряду і лише на зелене світло, показувати руками повороти, пропускати пішоходів. Я регулярно бачу, як ці елементарні правила деякими грубо порушуються. Частково зменшити кількість порушень правил дорожнього руху велосипедистами та самокатниками допоможе створення зрозумілої інфраструктури. Звичайно, правила дорожнього руху забороняють їзду на легкому електротранспорті тротуарами. Однак я розумію почуття людей, які воліють замість їзди в потоці з машинами їхати тротуаром. У такому разі я радив би їм пам’ятати, що на тротуарі вони — непрохані гості і повинні поводитися поважно щодо пішоходів.
Не крадіжка — викрадення
Крадіжка моноколеса або самокату законодавчо прирівняна до викрадення транспортного засобу. За такий злочин викрадачеві загрожує позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. А якщо крадіжку здійснено групою осіб, за ґратами їм доведеться провести від п’яти до восьми років.
Втім, викрадення моноколеса – подія, практично нереальна.
— З моноколесом я можу прийти будь-куди, — розповідає Петро Обухов. — Воно займає дуже мало місця. Я залишаю його на вході до перукарні, мерії, банку, тренажерному залі, офісі. Його навіть не треба спеціально пристібати, бо просто так вкрасти його не вийде — воно тяжке. А щоб навчитися на ньому їздити, потрібно щонайменше кілька днів.
Не потрібне для моноколеса ні гараж, ні місце на стоянці.
— Воно чудово розміщується вдома в коридорі, де заряджається вночі. Крім того, моноколесо завжди можна покласти в багажник таксі та поїхати разом із ним на далекі відстані, — ділиться Петро. — Я часто так роблю, коли мені потрібно відвідати три-п’ять різних місць далеко від дому. З жодним іншим видом транспорту так вчинити не можна.
І знову про велосипедні доріжки
Якщо порівняти з іншими видами транспорту, то моноколіс має свою нішу, в якій цей вид транспорту лідирує, вважає Обухов. Адже використовувати власний автомобіль для поїздок на короткі маршрути невигідно.
— Автомобіль завжди знаходиться на якійсь відстані від будинку чи офісу. І в кінцевій точці подорожі його потрібно десь паркувати. Все це займає час, який не потрібно витрачати на користувачів персональних видів транспорту, — зазначає Обухов. — До того ж моноколесо не стоїть у пробках. І на ньому можна поїхати коротшими шляхами – наприклад, через парк односторонньою вулицею.
Звичайно, наявність мережі виділених велодоріжок — не намальованих на проїжджій частині велосмуг — зробило б користування персональним транспортом набагато комфортніше та ефективніше. Поїздки розбитим асфальтом, тротуарами без пандусів або вулицями без велосипедних смуг — сумнівне задоволення. І досвід різних країн світу показує, що при створенні зручної та безпечної інфраструктури різко зростає кількість користувачів персонального легкого електротранспорту. Мало хто тоді захоче брати особисту машину чи таксі, щоб проїхати два-три кілометри по пробках, а потім ще шукати місце для паркування. І, якщо у місті буде створено ефективну транспортну інфраструктуру, близько 20-30% переміщень городян, вважає Петро Обухов, можуть бути здійснені саме цими видами транспорту. До речі, екологічно чистими.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Читайте також:
