31 жовтня у світі відзначають Міжнародний день Чорного моря. Головна його мета – показати, яку шкоду завдає перелов риби, забруднення води та глобальне потепління. Тепер сюди додалася ще й війна.
31 жовтня 1996 року урядові організації Болгарії, Румунії, Росії, Туреччини, Грузії та України підписали «Стратегічний план дій щодо відновлення та захисту Чорного моря».
Необхідність такого документа виникла через небезпеку руйнування унікальних природних комплексів водної території. Тоді ж було вирішено здійснити 31 жовтня Міжнародний день Чорного моря.
Але зараз російські агресори не бережуть ні людей, ні природи. Як їхні військові дії відбилися на природі Чорного моря, читайте у публікації Одеського Життя.
Щороку Одеса, перлина біля моря, перетворювалася на багатолюдний курорт. Тоді для любителів морських купань актуальними здавалися проблеми нашестя медуз та чистоти пляжів. І ніхто навіть подумати не міг, що головною загрозою для купальників стануть міни, а дослідники моніторитимуть нафтові плями у місцях воєнних дій. Як війна позначилася на екології Чорного моря, розповіли вчені-гідробіологи.
Війна і море: наслідки виявляться через роки
Сьогодні відпочинок на пляжах під забороною. Тому й вода в морі найчистіша. Але що насправді відбувається з екологічною системою Одеської затоки, вчені поки що судити не беруться.
– На будь-яке втручання людини в екосистему вона поступово реагує. Тому реальні наслідки впливу війни на екологію Чорного моря виявляться, мабуть, лише за кілька років», – вважає провідний науковий співробітник Інституту морської біології Національної академії наук України, доктор біологічних наук Юрій Квач. – А тому ми маємо постійно відслідковувати ситуацію.
Юрій Квач
Щоправда, зараз, на жаль, збирати проби морської води вчені не можуть: зі зрозумілих причин військові закрили море і для них. Тому дослідження, які проводять гідробіологи, ґрунтуються лише на даних дистанційного зондування – супутникової зйомки. Саме таким чином вони спостерігають і фіксують плями розлитих нафтопродуктів із затоплених та обстріляних кораблів, від скинутого в море пального з військових суден та літаків, відпрацьованого ракетного палива.
«Паливо» для бактерій
– Зрозуміло, що нічого доброго для чорноморської екосистеми викид нафтопродуктів не несе. Масляна плівка на поверхні моря порушує обмін кисню між водою та повітрям, сприяє неприродному накопиченню газів у товщі води. За рахунок цього почнуться спалахи розмноження бактерій, які раніше були нечисленними. А зміни у спільнотах мікроорганізмів стануть причиною змін морського бентосу – спільноти організмів, що мешкають на дні. Комусь не вистачатиме кисню, і він помиратиме. Комусь буде дуже багато метану, і він активно розвиватиметься, – розповідає вчений. – Посилено розмножуватися стануть бактерії, які харчуються нафтовою плівкою. Оскільки вона містить важкі метали – будуть накопичувати їх у собі. Потім харчовим ланцюжком передадуть їх рибі, якою харчуються дельфіни і птиці або може з’їсти людина.
Масова загибель дельфінів: військовий рік б’є антирекорди
З початку війни на Чорноморському узбережжі України, Туреччини, Болгарії, Румунії знайшли сотні мертвих дельфінів. Цього року смертність цих морських тварин ставить антирекорди, стверджують вчені. А ось відтворення у дельфінів – процес довгий. Адже вони дають потомство раз на рік-два, і народжується лише одне дельфінятко.
За словами вчених, почастішали випадки, коли дельфінів знаходять на березі ще живими. Тобто вони самі викидаються на берег. І почалося це ще у березні.
– На даному етапі впевнено говорити про причини загибелі дельфінів не можна, – вважає провідний науковий співробітник Інституту зоології імені Шмальгаузена, доктор біологічних наук Павло Гольдін. – Вчені розглядають кілька ймовірних причин. Одна з них – інфекційні захворювання. Серед них є ті, що викликають мікроорганізми, що потрапляють у море внаслідок руйнування сільськогосподарських об’єктів, наприклад, тваринницьких комплексів. Може бути причиною загибелі і гостра інтоксикація, викликана хімічними сполуками від боєприпасів, що потрапили в море.
Читайте також: Море винесло на берег тіла нових жертв російських окупантів
Можуть гинути дельфіни і внаслідок акустичної травми. У цьому випадку, вважають учені, це, швидше за все, результат дій російських військових кораблів і підводних човнів.
Павло Гольдін
– Їхні радари працюють на тих самих частотах, на яких дельфіни слухають свої ультразвукові ехолокаційні сигнали, – розповів гідробіолог. – Через це у тварин можливі крововиливи, схожі на людський інсульт. І це може стати причиною їхньої смерті.
Але, зрозуміло, масова загибель дельфінів не виключає і поєднання відразу кількох чинників. Якщо, наприклад, одночасно лютує будь-яка інфекція, виникають інтоксикації та акустичні травми.
– Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, потрібно провести розтин мертвих тварин, брати зразки матеріалів і робити аналізи. Але говорити про щось поки що рано, – зазначає Гольдін. – Зоологи не мають умовної експрес-лабораторії, яка, як людська лабораторія, зробить вам ПЛР-тест на COVID за шість годин. Наші аналізи за цей час не роблять. У нас немає таких ресурсів, як медицина – щоб все виходило і достовірно, і швидко. Тож, будь ласка, зачекайте.
ВАЖЛИВО!
Для вивчення ситуації необхідний її постійний моніторинг, наголошує вчений. Тому, якщо ви бачите на березі живого чи мертвого дельфіна, пишіть у месенджери або дзвоніть за телефоном (067) 390-01-18 (WhatsApp)
Вдачливі рапани
Опитування людей, які таки відвідують пляжі, – ще один із методів моніторингу морської екосистеми. Щоправда, звісно, досить приблизний.
І, судячи з розповідей відчайдушних пляжників, зазначає Юрій Квач, можлива зміна, яка чекає на Одеську затоку, – це спалах інвазивних видів. Так називаються тварини, що переселилися до Чорного моря з інших регіонів. Найвідоміший у нас із «прибульців» – рапан, який став загрозою для «рідних» чорноморських мідій. Як відомо – санітарів моря. Щоправда, останні роки чисельність цього хижого молюска дуже добре регулювалася за рахунок пірнальників, які збирали його на продаж. Тепер, коли промислу немає, він почав активно розмножуватися.
– За словами очевидців, з’явилася маса рапанів , – ділиться Юрій. – Вони повзають біля берега і жеруть все, що трапиться. А наскільки це шкідливо для екосистеми, ми побачимо за кілька років.
Ще за темою: «Жирний одеський бичок», «трупна отрута» та «окопні воші»: про екологічні наслідки війни
«Москва» у філофорному полі
Сьогодні міжнародне наукове співтовариство розпочало процес оцінки збитків навколишньому середовищу, завданого війною. Військові дії у розпалі, і щодня приносить нову інформацію.
Головним критерієм шкоди вчені пропонують вважати можливість знищення природного комплексу, єдиного свого роду .
– Наприклад, якщо, не дай Боже, російський флот завтра знищить якусь унікальну ділянку у заповіднику, природному чи біосферному заповіднику, – пояснює Павло Гольдін. – В Україні такі ділянки є і на морському дні – зокрема у північно-західній частині Чорного моря. Там, де точаться інтенсивні бойові дії.
Саме тут затонув ворожий крейсер «Москва». Саме в районі ботанічного заказника загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова», створеного для охорони великої колонії водоростей.
То чи підемо на море?
Одесити сподіваються наступного літа все ж таки відкрити курортний сезон. Звісно, коли пляжі розмінують та очистять море від мін.
– Я не думаю, що виникнуть особливі проблеми з купанням через забруднення води , – вважає Юрій Квач. – Небезпечні речовини потроху розтягуватимуться рибами, крабами по акваторії, тонким шаром «розмазуватимуться» по всьому узбережжю. І не лише Одеському – мігруючі рибні стада перенесуть усе те, що споживали, до Болгарії, Румунії, Туреччини. Десь птахи виловлюватимуть цю рибу і теж розносити «небажані елементи». І через якийсь час концентрація шкідливих речовин у певному місці зійде нанівець. Відновляться рибні стада – адже сьогодні риболовля заборонена. Щоправда, треба буде перевірити, наскільки вона забруднена. І в будь-якому випадку морепродукти та рибу, спійману в районі Одеси, краще якийсь час не вживати.
Негативних явищ для екології Чорного моря, безперечно, буде багато, упевнені вчені. Водночас припускають і можливість деяких позитивних змін. І нам, звичайно, дуже хочеться у це вірити.
Фотографії з відкритих джерел
