Ключові моменти:
- «Нева» прибула до Одеси після складного плавання навколо Європи
- Саме вона відкрила регулярне сполучення з Константинополем
- Одеські купці задумали створити перше пароплавне акціонерне товариство
- Пароплав став символом початку чорноморської морської торгівлі
Історію перших пароплавів на Чорному морі сьогодні можна відтворити завдяки архівним матеріалам, публікаціям газети «Одесский вестник», документам Російської імперії та дослідженням істориків морського транспорту. Саме вони дозволяють простежити, як після Адріанопольського мирного договору 1829 року Одеса отримала нові можливості для міжнародної торгівлі, а поява пароплава «Нева» стала одним із перших кроків до створення регулярного морського сполучення і майбутнього Чорноморського пароплавства.
Як виникло Чорноморське пароплавство
Після завершення російсько-турецької війни 1828–1829 років і підписання Адріанопольського мирного договору Російська імперія значно розширила свої володіння на Чорному морі. До неї відійшли землі від гирла Кубані до форту Святого Миколая між Поті та Батумом, а також дельта Дунаю з численними островами. Нові території відкривали й нові можливості для торгівлі: російські торгові судна отримали право вільно ходити Чорним морем, проходити Босфор і Дарданелли та заходити до Дунаю.
Недарма британці, яких тоді називали справжніми володарями морів, казали: «За прапором завжди приходить комерція». Для Одеси ці слова швидко стали реальністю. Одним із головних торговельних партнерів міста залишався Константинополь, а отже виникла нагальна потреба у регулярному пароплавному сполученні.
Втім, покладатися лише на пароплав «Одеса», який уже другу навігацію працював на Чорному морі, було ризиковано. Його парова машина виявилася недостатньо потужною: під час сильного хвилювання судно насилу долало хвилі. Крім того, екіпаж був занадто малочисельним для безпечного плавання у складних погодних умовах.
Саме тому генерал-губернатор Новоросійського краю граф Воронцов звернувся до Петербурга з проханням побудувати три нові пароплави, які мали забезпечити постійне морське сполучення між Одесою та Константинополем.
Випробування морем «Нева» витримала достойно
30 травня 1830 року на Олександрівській верфі у Санкт-Петербурзі спустили на воду пароплав «Нева». Його будівництво коштувало державній скарбниці 150 тисяч рублів.
Уже влітку нове судно вирушило у свою першу далеку подорож. Маршрут пролягав навколо всієї Європи — шлях був непростим і став справжнім випробуванням як для самого пароплава, так і для його екіпажу.
Вже 5 вересня «Нева» потрапила у потужний шторм і зазнала серйозних пошкоджень. Через це до Лондона вона дісталася лише 13 жовтня. Згодом пароплав успішно перетнув Атлантичне узбережжя Європи, прибув до Лісабона, а після проходження Гібралтарської протоки знову опинився в епіцентрі бурі. Коли парова машина вийшла з ладу, судно під вітрилами повернулося до Гібралтара, де стало на ремонт.
Після ремонту «Нева» відвідала порти Італії, Мальти та Греції. Нарешті 21 лютого 1831 року пароплав прибув до Константинополя, а вже за кілька днів узяв курс на Одесу.
7 березня газета «Одесский вестник» повідомила містянам довгоочікувану новину: пароплав благополучно завершив плавання і 4 березня кинув якір на одеському рейді. Видання відзначало його високу швидкість і хороші ходові якості, наголошуючи, що шлях із Константинополя судно подолало всього за 53 години, попри зустрічний вітер.
Подорож навколо Європи тривала понад пів року. Для сучасної людини це здається дуже довго, однак для початку XIX століття такий результат вважався цілком успішним. Осінні й зимові шторми, густі тумани та сильні течії постійно випробовували екіпаж. Саме після цього плавання «Нева» здобула репутацію надійного й міцного морського судна.
Яким був пароплав «Нева»
Корпус судна побудували з добірної сосни, а підводну частину захистили мідною обшивкою. На борту встановили три залізні парові котли та дві одноциліндрові парові машини сумарною потужністю 80 кінських сил.
Пасажирські каюти сучасники описували як просторі та добре оздоблені. Вони могли прийняти від 40 до 50 пасажирів. Водночас, як і більшість пароплавів тієї епохи, «Нева» не покладалася виключно на парову машину: судно мало щогли, рангоут і повний комплект вітрил, які нерідко ставали справжнім порятунком під час аварій чи сильного шторму.
До чого призвела звичайна морська прогулянка
Усього через дванадцять днів після прибуття «Неви» до Одеси на пароплаві організували ознайомчу поїздку. Судно вийшло з порту до Одеського маяка, збудованого 1827 року на Великому Фонтані, а потім повернулося назад. Серед пасажирів були військовий губернатор генерал-лейтенант А. І. Красовський, інспектор Одеської портової митниці дійсний таємний радник Є. В. Зонтаг, а також представники місцевого купецтва.
На перший погляд це була звичайна прогулянка, однак саме вона стала поштовхом до подій, які змінили історію морської торгівлі на Чорному морі.
У доповіді міністра фінансів імператору від 10 квітня 1831 року зазначалося, що одеські купці висловили бажання створити компанію для регулярного пароплавного сполучення з Константинополем та іншими чорноморськими портами. Крім перевезення пасажирів і вантажів, нове товариство мало займатися буксируванням суден у Босфорській протоці.
Передбачалося, що до цього акціонерного підприємства долучиться й держава. Ініціатором створення товариства став тодішній одеський градоначальник, дійсний статський радник А. І. Левшин.
Перший регулярний рейс із Одеси до Константинополя «Нева» виконала 7 травня 1831 року. Його називали пробним: на борту перебували лише шість пасажирів, пошта та комерційний вантаж.
Ще за кілька днів до відправлення, 2 травня, газета «Одесский вестник» надрукувала докладне повідомлення про майбутні рейси. У ньому пояснювали, де можна придбати квитки, коли прийматимуть вантажі та в який час пасажирам необхідно прибути на судно. Фактично це був один із перших офіційних розкладів регулярного міжнародного морського сполучення з Одеси.
Подорож не для кожного
Квиток до Константинополя коштував чималі гроші.
- проїзд у каюті першого класу — 100 рублів;
- другого класу — 50 рублів;
- палубне місце — 20 рублів.
Для порівняння варто згадати тодішні ціни:
- фунт (близько 410 грамів) пшеничного хліба першого ґатунку коштував менше двох копійок;
- фунт добірної яловичини — близько семи копійок;
- відро джерельної води із Середнього Фонтану — одну копійку;
- річна зарплата канцелярського чиновника становила приблизно 75 рублів.
Таке співвідношення цін добре показує, що регулярні подорожі пароплавом залишалися привілеєм заможних людей — купців, чиновників і представників вищих верств суспільства.
* * * * *
16 травня 1831 року «Нева» повернулася з Константинополя до Карантинної гавані Одеси. На борту перебували 12 пасажирів, пошта та різноманітні товари. Для міста це був ще один доказ того, що регулярне пароплавне сполучення може бути не лише технічно можливим, а й комерційно перспективним.
Протягом того ж літа пароплав виконав ще чотири рейси між Одесою та Константинополем. Загалом він перевіз 123 пасажирів, доставив кореспонденцію та різні вантажі, фактично започаткувавши новий формат морських перевезень на Чорному морі.
Втім, регулярні рейси тривали недовго. Уже 1 серпня газета «Одесский вестник» повідомила, що через відкриття епідемії в столиці Османської імперії плавання «Неви» до Константинополя тимчасово припиняються.
Попри це, роль пароплава в історії важко переоцінити. «Нева» стала другим пароплавом, що працював в Одесі, але саме вона першою здійснила далеке плавання навколо Європи. Крім того, судно відкрило регулярну міжнародну пасажирську, поштову та вантажну лінію між Одесою і Константинополем.
Саме з цих рейсів почалася історія закордонного комерційного пароплавства на Чорному морі. А згодом ця ініціатива переросла у масштабну систему морських перевезень, яка стала основою майбутнього Чорноморського пароплавства — одного з найвідоміших судноплавних підприємств свого часу.
Читайте також: Суховантаж “Партизан Бонівур”: як у Херсоні три дні гасили одеське судно
