Ліна Костенко – одна з найвідоміших у світі українок, що нині живуть и приклад для мільйонів. Сьогодні, 19 березня 2023 року, поетесі виповнилося 93 роки.
Приклад для мільйонів
Ліна Костенко – це видатний український майстер слова, сильна та незалежна жінка, а також жива легенда, яка є прикладом для мільйонів українців та джерелом мудрості.
Висловлювання поетеси надихають на зміни і змушують задуматися про вічні теми. Письменниця все своє життя не боялася висловлювати правду про владу, чи то радянське КДБ, чи держзрадник, колишній президент Янукович.
Через свою підтримку дисидентського руху її твори не друкувалися протягом 16 років. Проте вона продовжувала писати.
Костенко відмовилася від найвищих державних нагород, тому що не хотіла “носити політичну біжутерію”. Вона завжди говорить тільки правду і не терпить мовчання та фальші, вона безкомпромісна та віддана своїм ідеям.
Біографія Ліни Костенко
Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в місті Ржищів Київської області в сім’ї вчителів. Коли їй було шість років, її батьки переїхали до Києва, де вона навчалася у школі на Трухановому острові.
Її дитинство пройшло в роки Другої світової війни. Хоча вона не розповідає багато про свої спогади про той час, у її поезії можна зустріти рядки про “балетну школу” на замінованому полі та “дитинство, вбите на війні”.
Дочка “ворога народу”
Батька Ліни Костенко за свою критику радянської політики було засуджено до десяти років ув’язнення в радянському концтаборі в 1936 році. Після винесення Після вироку, її батько сказав суддям: “Вашим червоним прапором тільки биків лякати”, що свідчить про його безстрашність і справжню людську гідність. Ці якості передалися його дочці.
Після вироку батькові до його дочки приклеїли тавро доньки “ворога народу”.
Творчі успіхи та боротьба за справедливість
Костенко почала писати в дитинстві. Її перші вірші було опубліковано 1947 року в газеті «Юність України». У 1952 році вона стала членом Спілки письменників СРСР, а в 1956 році випустила перше складання своїх віршів «Весняні трави», яка була схвалена і літературною критикою, і читачами.
Ліна Костенко вступила до Київського педагогічного інституту, а потім закінчила Московський літературний інститут імені Горького, який був тоді всесоюзною “кузнею літераторів”.
Її нетерпимість до несправедливості, почуття власної гідності та непохитний характер спонукали її стати активним учасником руху шістдесятників, які боролися за збереження української мови, культури та відродження національної свідомості.
Заборона публікації віршів Костенка та відродження в 90-х
У 1965 році поетеса направила лист-протест до влади разом з кінорежисером Сергієм Параджановим, поетом Іваном Драчом, авіаконструктором Олегом Антоновим та іншими діячами, в якому вимагалося зробити публічний розгляд судових справ і проти арештів української інтелігенції.
Після того, як Ліна Костенко опублікувала листа на захист В’ячеслава Чорновола 1968 року в газеті “Літературна Україна”, її ім’я більше не згадувалося у пресі, як повідомляє Український інститут національної пам’яті.
Пізніше її твори були заборонені до друку через її підтримку українських дисидентів. Ліна Костенко була змушена писати “в ящик” протягом 16 років, у тому числі її відомий роман у віршах “Маруся Чурай” був написаний у цей період.
Костенко також є автором багатьох творів у жанрі прози, включаючи романи, повісті, оповідання та драматичні твори. Вона також займалася перекладами літератури українською мовою, зокрема роботами О.С. Пушкіна, Ф.М. Достоєвського та інших класиків світової літератури.
На початку 90-х років інтерес до творчості Ліни Костенко почав зростати і виходити з-під заборон.
Починаючи з 1991 року, Ліна Василівна брала участь у наукових експедиціях до зони Чорнобиля. Вона зазначала, що це допомогло їй урятувати свою душу.
Костенко відмовилася від багатьох найвищих нагород
Костенко отримала безліч нагород та премій за свою літературну діяльність, включаючи Національну премію України імені Тараса Шевченка у 2004 році, а також багато закордонних премій та нагород. 2020 року вона була номінована на Нобелівську премію з літератури.
У 2000 році Український інститут національної пам’яті повідомив про те, що президент України Леонід Кучма нагородив поетесу орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Однак Ліна Василівна відмовилася від церемонії нагородження, заявивши, що “не має політичної біжутерії”.
У 2005 році новообраний президент України Віктор Ющенко запропонував Ліні Костенко звання Героя України, але вона відмовилася від нього.
Сім’я та діти Ліни Костенко
Про особисте життя Ліни Костенко відомо небагато. Вона була одружена двічі. Її перший шлюб із Єжи-Яном Пахлевським, батьком її дочки Оксани Пахлевської, продовжився недовго через відмінності у характерах.
Потім Ліна Костенко мала стосунки з письменником і перекладачем Аркадієм Добровольським, який пройшов сталінські табори. На момент їхніх стосунків їй було 28, а йому – 48. Проте їхні стосунки також не склалися.
Другий шлюб Ліни Костенко був укладений з директором кіностудії імені Довженка, Василем Цвіркуновим. Вони прожили разом 25 років до його смерті. У цьому шлюбі у Ліни Костенко народився син Василь.
У 2022 році, після повномасштабного російського вторгнення, Костенко несподівано з’явилася на публіці, коли їй було вручено орден Почесного легіону Франції. Вперше за останні 12 років письменниця дала інтерв’ю телеканалу “Київ”, у якому розповіла, що продовжувала працювати, навіть коли під Києвом точилися бої.
Незважаючи на свій вік і всі труднощі, з якими вона стикалася, Костенко продовжує писати та залишатися одним із найвидатніших літераторів України та всього світу.
Читайте також:
Ліна Костенко: про собі, життєвих засадах та проблемах України
