В Одеській національній науковій бібліотеці відбулася презентація краєзнавчого альбому Є. Волокіна та А.Єзерова «Курсаки, або Місце, якого немає на карті» – восьмого видання з відомої серії «Стара Одеса в фотографіях».
Чесно кажучи, навіть здивувалась, коли побачила, скільки людей (під час війни, у суботу, та ще коли квітень перетворився на літо!) завітали на презентацію краєзнавчого альбому про одеські Курсаки. Люди приходили й приходили, шукали вільні місця, а це було не так вже просто…
Зустріч з історією, з альбомом, де кожний факт – вивірений, де кожне фото – справжня рідкість, жива розповідь авторів, як ретельно відшукувались ці факти… Все це і багато іншого стали запорукою неабиякої зацікавленості до нової книги.
«Одеське життя» вже розповідало, що такий альбом готується до друку. І ось перші щасливчики – одеські бібліотеки та декілька одеських музеїв – вже отримали цю книгу.
Перше систематизоване видання про одеський мікрорайон Курсаки та прилеглі до нього території… Робота над виданням, як розповідають його автори, тривала дуже довго. Вона почалась ще до повномасштабної війни. Чому ж такий тривалий час готувалась ця книга?
Та все просто (не так вже й просто!): міфів та усіляких «фактів» про мікрорайон дуже й дуже багато. Та автори намагались подати тільки перевірену інформацію.
Прикладів забагато. Як розповідає Євген Волокін, сама назва «Курсаки» має свою таємницю та величезну кількість отих самих фактів, які зовсім не факти, а навпаки:
– Існує безліч версій цієї назви. Є версія, що Курсаки – це прізвище грека, який нібито володів землями на величезній території від аеропорту до Черьомушек…
Є «модний» міф (підтверджень цьому не знайдено), що тут селилися польські біженці, а «курсак» перекладається як «бігун». Існують інші версії… Тож і виявляється, що точно відповісти на питання, звідки пішла ця назва, ми не можемо.
Те ж саме стосується «точних параметрів» цього одеського мікрорайону.
Автори розповідають, що перша згадка, які їм зустрілась про назву мікрорайону Курсаки, – це 1905 рік…
Сімейні архіви, тривала робота в бібліотеках, пошук рідкісних фотографій, зустрічі з місцевим жителями… Все це, а ще багато іншого і стало основою нового видання. Воно, як ми зазначили вище, вже восьме в серії «Стара Одеса в фото». І як зазначає Євген Волокін, робота над ним виявилась не тільки довгою, а ще найважчою.
Додамо: кожний представлений в альбомі факт про одеські Курсаки доповнений фотографією, зазвичай рідкісною.
Додамо ще: до основного масиву тексту та ілюстрацій додано подарунок – репринтне видання унікального плану Одеси 1916 року.
Ви зацікавлені в придбанні альбому? Напишіть про це в особистому повідомленні (ресурс «Стара Одеса в фотографіях») на Facebook або на електронну пошту [email protected].
Фото авторки