Як банки вирішують, кому видати кредит, а кому відмовити? Навіщо вони збирають таку величезну кількість інформації про позичальника? Що може вплинути на рішення банку?
Давайте подивимось, чому банки та фінансові організації можуть відмовити в кредиті.
Що таке кредитний скоринг клієнтів?
Слово скоринг можна перекласти з англійської як підрахунок чи виставлення балів . Це спеціальний метод, який дозволяє банкам спрогнозувати можливість того, що клієнт поверне кредит. Скоринг заснований на математичних розрахунках та статистиці . Якщо зовсім просто, це такий собі кредитний рейтинг. Чим він вищий, тим більше шансів, що людині дадуть гроші у борг.
Банки та мікрофінансові організації (МФО) порівнюють поведінку клієнтів, щоб зменшити свої ризики. Вважається, що люди з подібними звичками також однаково поводяться з грошима. Штучний інтелект та алгоритми визначають цю схожість і можуть передбачити подальшу поведінку людини.
Ці математичні моделі точніші, ніж звичайна кредитна історія людини. Вони дають змогу виявити шахраїв або знайти проблему вже на ранній стадії. На порталі «Дія.Бізнес» наголошують, що скорингові бали можна використовувати у торгівлі, електронній комерції та страхуванні для запобігння відтокові клієнтів .
Стаття на тему: Что будет с кредитом, если банк обанкротился?
Які дані використовують банки, щоб надати кредит?
Насамперед аналізують кредитну історію. Наприклад, на сайті Приватбанку так і написано — позичальники із позитивною кредитною історією можуть розраховувати на переваги при видачі нового кредиту.
В Україні працюють кілька кредитних бюро. Згідно із законом про кредитні історії, кожна людина має право один раз на рік безплатно подивитися свої кредити:
- Українське бюро кредитних історій (УБКІ)
- Міжнародне бюро кредитних історій
- Перше українське бюро кредитних історій
- Українське кредитне бюро
Наступна важлива інформація, яку аналізують банки, — це анкета позичальника. Робота, дохід, вік, сімейний стан, освіта, наявність автомобіля та нерухомості, кількість дітей та інша інформація. Відповідно до закону про споживче кредитування, банки та МФО зобов’язані оцінити здатність людини повернути кредит . Для цього вони повинні використовувати свої професійні можливості, а також отриману законним шляхом інформацію. Таким чином, перевірка позичальника – це не забаганка кредитора, а його обов’язок.
Банки та МФО часто купують інформацію у операторів мобільного зв’язку. Наприклад, Київстар розробив для Монобанку систему фінансового скорингу, щоб зменшити кількість проблемних позичальників.
Мобільні оператори не мають права передавати персональні дані, але можуть додавати скорингові бали своїм абонентам. І вже цю інформацію надають банкам. Скільки часу людина проводить в інтернеті, скільки грошей витрачає на послуги зв’язку та чи їздить за кордон — від такої інформації може залежати заявка на кредит. Якщо ви намагаєтеся взяти гроші в борг на нову сім-карту, то є ризик, що вам відмовлять.
Читайте також: Как решить проблемы с кредитами — отвечаем на вопросы
Через що банки та МФО найчастіше відмовляють у кредиті?
Перша причина – погана кредитна історія або її відсутність. Це основний фактор при ухваленні рішення. У Приватбанку 80% відмов у видачі кредиту відбуваються через негативну кредитну історію.
Ще однією причиною відмови можуть стати «небанківські» заборгованості. Це неоплачені штрафи, борги за комуналку або невчасна виплата аліментів, наголошують у Юридичній клініці при університеті Ярослава Мудрого. Всю цю інформацію банки можуть абсолютно законно взяти із відкритих реєстрів.
Банки та МФО не розкривають свої моделі, за якими вони визначають платоспроможність клієнтів. Кожна організація має свою статистику. Одні банки запросто кредитують студентів та пенсіонерів, інші можуть вважати їх ризикованими позичальниками. Якоїсь певної форми для відмови не існує, кожен банк має право висунути свої критерії.
Читайте також: Что делать, если на ваше имя оформили онлайн-кредит?
Фото: Pexels