Незважаючи на те, що митець багато часу приділяє своєму покликанню – викладає студентам в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, створює картини, проводить персональні виставки, він із захопленням працює у власному саду.
Читайте також: Краса, створена жінкою: в Ізмаїлі пройшла виставка 88 художниць та майстринь
Великій родині потрібен сад
У родині Івана Шишмана вісім дітей. Старша Злата закінчила магістратуру Інституту живопису Одеської академії будівництва та архітектури. Параскева – студентка Національної академії мистецтв України. Цього року у цей заклад вступила ще одна дочка.
Велика родина збагатилася вже і трьома онуками. Тож, щоб діти харчувалися корисно і смачно, господар вирішив на ділянці біля будинку посадити сад – яблуні, груші, айву, хурму та, звичайно ж, виноград.
Іван Іванович вчився у батьків працювати на землі. А тепер навчає цьому своїх дітей. Коли батько Івана Шишмана отримав цю ділянку як працівник судноремонтного заводу, тут росла тільки черешня якогось рідкісного французького сорту, яку не атакують черв’яки. А тепер у саду ростуть не лише різні види фруктових дерев, а й сорти – щоб їхніми плодами можна було ласувати до пізньої осені.
– Мені не вистачає часу працювати в саду професійно, але як аматор я звертаюся за порадою до фахівців. Завдяки їм вмію обрізати виноград, доглядати за деревами. Адже не кожний виноград навіть обрізається однаково, а в залежності від сорту та формування кущів, – зауважив художник.
Ви також можете дізнатися: Чому родина Турських з села Ясенове ніколи не переїде жити до міста?
Без втручання у природну красу – босоніж по траві
Ізмаїльський художник не втручається у природну красу свого саду, навіть доріжками з каменів не застеляє, щоб земля могла дихати. Замість них стежинка влітку покривається травою, по якій домочадці із задоволенням ходять босоніж.
– Тут також ростуть корисні трави, яким не заважаємо. Ми самі створюємо навколо себе красу і наповнюємось нею. За великим врожаєм ми не гонимось – вистачає і поїсти, і яблучний оцет зробити, і друзів пригостити.
Читайте також: Сакральна магія мотанок: чому майстриня з Одещини почала створювати ляльки під час війни
З полону дідусь повернувся на екіпажах із подарунками
А ще Іван Іванович із легкістю може відрізнити добре вино від поганого – за смаком та зовнішнім виглядом. Цьому він навчився від своїх дідусів. До речі, брати його бабусі колись навіть опановували виноробство у Франції.
Любов до рідної землі передається в родині від покоління до покоління. Художник розповів про свого дідуся, який на початку XX століття повернувся з полону з Німеччини – там йому довелося працювати в одному маєтку. То він приїхав на двох екіпажах – один повний з подарунками, іншим правив сам у смокінгу та циліндрі. За його справну роботу людина, у якої він працював, запропонувала йому забрати сім’ю та переїхати до нього, щоб стати спадкоємцем маєтку. Але бабуся Івана Шишмана відмовилася, адже не хотіла покидати місце, де народилася.
– Знаєте, я, як і моя бабуся, теж вважаю, що більше користі принесу саме на рідній землі. Треба любити наших людей, цю землю, на якій живеш, і не шукати добра в іншому місці, – переконаний Іван Іванович.
На знімках: Іван Шишман у своєму саду
Фото авторки
