Інколи бабусі, дідусі або інші близькі родичі бажають щоб їх онуки мали земельний пай та користувалися ним повноправно.
Передумови отримання сертифікату щодо права власності
Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (редакція від 31.03.2023), далі – Закон, передбачає, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:
- свідоцтво про право на спадщину;
- посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
- рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п’ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином один з цих базових документів, є підставою для того, щоб своє право власності подаровано було іншому.
Важливо знати наступне.
Відповідно до Земельного кодексу України (Перехідні положення), п.16, громадянам – власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
І відповідно до п.17, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Як подарувати право власності на землю
Відповідно до ч.3 статті 131 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них.
Окрім того, важливо знати, що у відповідності до ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Це стосується також і набуття неповнолітнім права власності на земельний пай.
Як проходить процедура оформлення дарування паю
Процедура дарування земельного паю складається з наступних кроків:
1. Дарувальник паю і законний представник обдаровуваної дитини мають звернутися до нотаріуса за місцем знаходження земельної ділянки (паю) для посвідчення договору дарування, надаючи власні паспорти та номери ІНН.
2. Якщо крім власника паю є співвласник повинен надати згоду на дарування паю, засвідчену нотаріусом.
3. Нотаріусу подаються документи, що підтверджують право власності дарувальника на пай, зазначені в частині 2 Закону, про якій йшлось в статті.
4. Паспорт або свідоцтво про народження дитини.
5. Нотаріальна письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Це відповідає нормам статті 71 Цивільного Кодексу України, де зазначено, що відповідно до ч. 1, опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:
3) вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;
2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.
6. Письмова згода та органу опіки та піклування відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 статті 32 Цивільного кодексу України, неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Згідно із ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Якщо неповнолітній бажає відмовитися подарунку
Відповідно до ч.2 статті 724 Цивільного кодексу України, обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього.
Нотаріальне посвідчення обов’язкове!
Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Після того, як неповнолітньому виповниться 18 років, він набуде повністю права розпорядження своїм паєм, на власний розсуд.
